Ніколас Костянтин Метрополіс
Ніколас Костянтин Метрополіс (англ. Nicholas Constantine Metropolis; 11 червня 1915 — 17 жовтня 1999) — американський математик і фізик грецького походження[1].
| Ніколас Костянтин Метрополіс | |
|---|---|
| Nicholas Constantine Metropolis | |
 Сілард, Лео | |
| Народився |
11 червня 1915 Чикаго |
| Помер |
17 жовтня 1999 (84 роки) Лос-Аламос, Нью-Мексико |
| Країна |
 США |
| Діяльність | математик, фізик, інформатик, фізик-ядерник |
| Alma mater | Чиказький університет |
| Галузь | фізика, математика |
| Заклад | Лос-Аламоська національна лабораторія |
| Ступінь | професор |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук |
| Відомий завдяки: | Метод Монте-Карло, Алгоритм імітації відпалу, Алгоритм Метрополіса-Гастингса |
| Нагороди | |
 Ніколас Костянтин Метрополіс у Вікісховищі | |
Якийсь час (квітень 1943–1948) працював в Лос-Аламосі над Манхеттенским проектом. Один із творців методу Монте-Карло.
Робота
Метрополіс отримав ступінь бакалавра в 1937 році в Чиказькому університеті. Там же отримав ступінь доктора філософії (1941) з фізики. В 1943 перейшов працювати у Лос-Аламос. Разом із Стенлі Френкелем був одним із перших програмістів комп'ютера ENIAC, на якому вони вирішували проблеми ядерної енергетики. За що в 1984 Метрополісу вручили нагороду Піонер комп'ютерної галузі. Після війни працював знову у Чиказькому університеті, проте в 1948 знову повернувся до Лос-Аламоса де очолив групу по проектуванню комп'ютера MANIAC I. З 1957 по 1965 професор фізики у Чиказькому університеті. В 1980 знову повертається до Лос-Аламос.