Ніідзукі
Ніідзукі (Niizuki, яп. 照月) – ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні.
| «Ніідзукі» | ||
|---|---|---|
| 新月 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Акідзукі» | |
| Держава прапора |  Японія | |
| Належність |  | |
| Корабельня | верф Mitsubishi у Нагасакі | |
| Закладено | 8 грудня 1941 | |
| Спущено на воду | 29 червня 1942 | |
| Введено в експлуатацію | 31 березня 1943 | |
| На службі | 1943 | |
| Загибель | 6 липня 1943 потоплений в бою у затоці Кула | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 2743 | |
| Довжина | 134,2 м | |
| Ширина | 11,6 м | |
| Осадка | 4,2 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 парові турбіни, 3 парові котла | |
| Потужність | 52000 к.с. (39 МВт) | |
| Швидкість | 33 вузла | |
| Дальність плавання | 8 000 миль (15 000 км) на швидкості 18 вузлів | |
| Екіпаж | 263 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 8 (4×2) × 100-мм / 65 калібрів гармат тип 98 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 (1х4) × 610-мм торпедних апаратів, запас 8 торпед
56 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 12 (4х3) 25-мм гармати | |
Корабель, який відносився до есмінців типу «Акідзукі», спорудили у 1943 році на верфі компанії Mitsubishi у Нагасакі.
По завершенні есімнець певний час провадив тренування у водах Японії. 12 травня 1943-го американці почали операцію по узяттю під контроль острова Атту на заході Алеутського архіпелагу (захоплений японцями в червні 1942-го за єдиним планом із мідвейською операцією) і японське командування почало збирати сили для контратаки. Як наслідок, 18 травня Ніідзукі супроводив важкі крейсери 7-ї дивізії прибув до Токійської затоки, сюди ж 22 числа прийшов великий загін з Труку (розташована у центральній частині Каролінських островів головна японська база у Океанії). Втім, наприкінці травня спротив гарнізону Атту добіг завершення, а японці так і не встигли розпочати свою операцію.
З 31 травня 1943-го Ніідзукі підпоярдкували Восьмому флоту, який мав штаб квартиру у Рабаулі (головна передова база у архіпелазі Бісмарка) та займався операціями на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї. 16 – 21 червня 1943-го Ніідзукі разом зі ще 6 есмінцями та легким крейсером здійснив ескортування великого угруповання (3 ескортні авіаносці, 2 лінкори та 2 важкі крейсери) з Японії на Трук. Після цього з 23 по 25 червня Ніідзукі та ще два інші есмінця ескортували 2 важкі крейсери, які здіснили рейс для доставки підкріплень до Рабаула. Крейсери повернулись на Трук, а Ніідзукі залишився на головній базі Восьмого флоту та став флагманом 3-ї ескадри ескадрених міноносців (такий вибір пояснювався наявність на кораблі радару, що було вкрай важливим для нічних боїв).
30 червня 1943-го союзники розпочали операцію по оволодінню архіпелагом Нью-Джорджія (центральна частина Соломонових островів) і японське командування почало реалізовувати контрзаходи. 30 червня – 1 липня Ніідзукі перейшов до якірної стоянки Шортленд (прикрита групою невеликих островів Шортленд акваторія біля південного завершення острова Бугенвіль, де зазвичай відстоювались бойові кораблі та перевалювались вантажі для подальшої відправки далі на схід Соломонових островів), в 2 липня вийшов звідси для обстрілу острова Рендова (біля південного узбережжя Нью-Джорджії), причому в загоні були ще 7 есмінців та легкий крейсер. Бомбардування відбулось в ніч на 3 липня та виявилось не вельми результативним. Ніідзукі при цьому належав до групи прикриття та разом з трьома іншими есмінцями провів бій з трьома ворожими торпедними катерами. Вранці 3 липня загін повернувся на Шортленд.
4 – 5 липня 1943-го Ніідзукі разом з трьома іншими есмінцями вирушив з підкріпленнями до Коломбангари (центральна частина архіпелага Нью-Джорджія). На переході японські есмінці виявили ворожі кораблі та відійшли, проте перед тим дали в їх бік торпедний залп, який призвів до потоплення американського есмінця USS Strong (вважається, що дистанція ціього залпа – 20 км – стала найбільшою в історії успішних торпедних атак).
5 – 6 липня 1943-го відбувся черговий рейс до Коломбангари, причому Ніідзукі діяв у складі загону із 10 есмінців та відносився до групи прикриття. Похід призвів до нічного бою у затоці Кула, під час якого Ніідзукі очолив торпедну атаку, що призвела до потоплення легкого крейсера USS Helena. Втім, достеменно невідомо, чи встиг сам Ніідзукі випустити торпеди, оскільки він потрапив під концентрований вогонь ворожих крейсерів та есмінців і швидко отримав численні влучання 155-мм та 127-мм снарядами. Корабель вийшов з колони, маючи проблеми із кермуванням. В подальшому з японських кораблів бачили Ніідзукі охопленим вогнем, а потім есмінець затонув. За пару годин по тому два ісмінці, що повертались після висадки підкріплень, пройшли через район загибелі Ніідзукі. Хоча з них чули голоси японців, що плавали у воді, проте сутички з ворожими силами (які здійснювали порятунок членів екіпажу Helena) не дала змоги провести повноцінну рятувальну операцію. Деякі японці змогли уплав дістатись до Коломбангари, проте біля 290 осіб, що перебували на борту Ніідзукі, загинули.[1]