Об

Об (рос. Обь, хант. Ас[1]) річка в Західному Сибіру. Довжина від злиття Бії з Катунню — 3650 км, від початку Іртиша — 5410 км (за довжиною Об є найбільшою річкою в Росії та другою в Азії). Площа басейну (найбільша в Росії) — 2990 тис. км². На півночі річка впадає в Карське море, утворюючи затоку (близько 800 км довжиною), яка має назву Обська губа.

Об
Річковий порт міста Барнаул
Басейн Обі та Іртиша
52°25′55″ пн. ш. 84°59′07″ сх. д.
Витік злиття Катуні з Бією
• координати 52°25′55″ пн. ш. 84°59′07″ сх. д.
Гирло Обська губа, Карське море
• координати 66°22′48″ пн. ш. 71°46′43″ сх. д.
Басейн басейн річки Об (Карське море)d
Країни:  Росія
Регіон Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
Довжина 3 650 (5 410) км
Площа басейну: 2 990 000 км²
Середньорічний стік 12 492 кубічний метр за секунду
Притоки: Іртиш, Васюган, Кеть, Том, Тим, Вах, Чулим, Полуй, Північна Сосьва, Ануй, Катунь, Чариш, Бія, Казим, Іня, Алей, Чумиш, Парабель, Пім, Лямін, Барнаулка, Чая, Тромйоган, Kunovatd, Назим, Ватинський Єган, Київський Єган, Шегарка, Синя, Vor'yegand, Піщана (притока Обі), Kulyogand, Sob'd, Q4059628?, Aksarkad, Q4062136?, Allakskaya Suyevad, Allakd, Q4063781?, Amurkad, Q4065396?, Q4066876?, Q4089459?, Q4091320?, Q4091379?, Q4091443?, Q4091463?, Q4091490?, Q4091526?, Q4091549?, Велика Річка (притока Обі), Bolshaya Ryazankad, Bolshaya Cheremshankad, Q4092503?, Bol'shoy Atlymd, Q4092556?, Bol'shoy Yëgand, Q4092724?, Bol'shoy Pokurd, Q4096665?, Buranikhad, Q4101196?, Q4103454?, Q4103852?, Vartovskayad, Q4105107?, Q4108699?, Verkhniy Suzund, Q4126804?, Q4126880?, Q4129935?, Q4142356?, Q4174183?, Yeltsovkad, Yel'tsovka Vtorayad, Yel'tsovka Pervayad, Yendyr'd, Yermakovskiy Yëgand, Zhelezny Istokd, Zemlyanukhad, Iksad, Q4203391?, Q4203730?, Q4204391?, Q4209534?, Q4210492?, Kamenkad, Kamenskaya Suyevad, Karakand, Касмала, Q4218663?, Q4219858?, Kindad, Q4221226?, Q4221272?, Kislukhad, Kovenskayad, Kogursad, Q4227537?, Q4228752?, Q4229425?, Kortad, Q4240631?, Q4240781?, Krutikhad, Q4245281?, Kulymskiy Yegand, Q4249595?, Q4253666?, Q4253786?, Laryogand, Lobachyovad, Q4264988?, Q4268387?, Lymzhad, Q4276683?, Q4276864?, Q4276984?, Q4277053?, Q4277089?, Malaya Obd, Maslyakhad, Q4286571?, Meretd, Mil'tyushd, Mozhad, Q4305737?, Nazinskayad, Q4312813?, Q4319267?, Nyagyn-Yugand, Q4328641?, Q4335835?, Q4340391?, Oyashd, Paninskiy Yegand, Q4348369?, Q4348389?, Q4348692?, Petrushikhad, Pikovskiy-Yegand, Pitlyard, Povalikhad, Q4370349?, Porosd, Q4373546?, Q4375244?, Pravaya Minchimkinad, Pyzhinad, Pyr'yakhd, Razboynayad, Q4401608?, Q4408738?, Q4409409?, Q4423313?, Sobtyyëgand, Sondrovkad, Q4438725?, Staritsad, Suzund, Q4446670?, Syn'yakhad, Shudel'kad, Chausd, Q4450467?, Teleutkad, Khrapikhad, Q4451439?, Q4452636?, Bol'shoy Tatoshd, Shelabolikhad, Yunzherkad, Q4453038?, Q4453214?, Q4453303?, Q4454759?, Traygorodskayad, Q4507041?, Q4455510?, Q4455851?, Q4456358?, Q4456471?, Q4456903?, Bol'shaya Tulad, Tulkad, Q4457725?, Q4457747?, Q4458105?, Urtamkad, Q4459416?, Talad, Tagand, Umrevad, Q4461634?, Yagodnayad, Chemash”yugand, Q4462345?, Khadytayakhad, Q4462480?, Yanyg-Yalbogn'yad, Proliv Khamanel’skaya Ob’d, Q4463254?, Q4470906?, Losikhad, Maraykad, Verkhnyaya Anmad, Q13056491?, Великий Юган, Великий Салим, Kharchikhad, Q16079536?, Чемровка, Tulad, Zalomnayad, Bolshaya Kalmankad, Q20827687?, Kuchukd, Seredchikhad, Q18404911?, Q18407858?, Q18408950?, Q19615407?, Kamenkad, Inyad і Uend
Водойми в руслі Новосибірське водосховище
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 13010200312115200000019
GeoNames 1496420
 Медіафайли у Вікісховищі
верхів'ї Обі

За характером річковій мережі, умовам живлення і формування водного режиму Об поділяють на 3 ділянки: верхню (до гирла Томі), середню (до гирла Іртиша) і нижню (до Обської губи).

Течія

По суті, Об є продовженням річки Катунь, але Об'ю вона називається тільки після злиття Катуні з Бією, тобто після міста Бійська. На початку Об помітно петляє і її течія періодично змінюється в різному напрямі — або на північ, або на захід. Протікає в Алтайському краї через Барнаул, потім якийсь час розділяє Алтайський край і Новосибірську область. Протікає через Новосибірську область, зокрема через Новосибірськ. Північніше, в Томської області зливається з Томью, а потім із Чулимом, після чого декілька повертає на захід і біля міста Колпашово зливається з річкою Кеть. У Тюменській області Об протікає через Нижньовартовськ, Сургут, Нефтеюганськ і деякі інші міста. Після Ханти-Мансійська Об повертає на північ, при цьому у неї з цієї ділянки починається дельта, далі, в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Об протікає через Салехард і Лабитнангі. Після цього місця вона помітно розширюється і впадає в Обську губу Карського моря.

Басейн

Площа басейну Обі становить 2 990 000 км². З цього показнику річка займає перше місце в Росії. Об також є третьою з водоносності річкою Росії (після Єнісею і Лени).

У південній частині Обі знаходиться Новосибірське водосховище, утворене греблею Новосибірської ГЕС. Греблю споруджували з 1950 до 1961 року; при створенні водосховища було затоплено багато сіл і основна частина міста Бердська. Обське море (як його називають місцеві жителі) служить місцем відпочинку багатьом новосибірцям, на його берегах розташовані численні бази відпочинку і санаторії. Сюди приїжджають туристи і з сусідніх регіонів.

В кінці XIX століття був побудований Об-Єнісейський канал, що з'єднав Об з Єнісеєм. В наш час[коли?] він не використовується і покинутий.

Притоки

Основні притоки Обі: Чариш, Алей, Чумиш, Томь, Чулим, Кеть, Іртиш, Північна Сосьва. До Обі також впадають: Великий Юган (впадає в Юганську протоку), Щуча.

Живлення річки переважне снігове. За період весняно-літньої повені річка дає основну частину річного стоку. У верхній течії повінь — з початку квітня, в середній — з другої половини квітня, а в нижній — з кінця квітня — початку травня. Підйом рівнів починається ще при льодоставі; при розтині річки в результаті заторів — інтенсивні короткочасні підйоми рівнів. У верхній течії повінь закінчується в липні, літня межень нестійка, у вересні — жовтні дощовий паводок. В середній і нижній течії спад повені з дощовими паводками, що нашаровуються, триває до льодоставу.

У водах Обі і Обської губи мешкає близько 50 видів і підвидів риб, половина з них промислові. Найцінніші види: осетер, стерлядь, нельма, муксун, чир, тугун, сиг, пелядь. Об'єктами промислу є в основному судак, щука, в'язь, минь, лящ, єлець, плітка, карасі, окунь.

Походження слова «Об»

Ненці, що мешкають в низов'ях річки, називали її «Саля-ям», що означає «виступова річка». Ханти і мансі дали їй назву «Ас» — «велика річка», селькупи звали річку «Квай», «Ємє», «Куай». Ці назви означали — «велика річка». Росіяни вперше побачили річку в її пониззі, коли мисливці і купці разом з проводникамі-зирянамі ходили за Уральські гори. І до завоювання Єрмаком Сибіру край навколо Обі називався Обдорським.

Є версія, що назва річки відбулася від мови комі, що означало «сніг», «сніжний замет», «місце у снігу».

Існує також припущення, що назва пов'язана з іранським словом «об» — «вода». І таку назву повноводній річці цілком могли дати народи іраномовної групи, що жили на півдні Західного Сибіру в період з ранньобронзового століття до середньовіччя.

Є і версія про те, що слово «Об» походить від російського «обидві», тобто «обидві річки» — «об», маючи на увазі дві річки — Катунь і Бію, що злилися до Обі.

Міста на Обі

Набережна Обі в Нижньовартовську

Основні порти й пристані Обського басейну: Барнаульський річковий порт, Новосибірськ, Томськ, Нижньовартовськ, Сургут, Лабитнангі, Павлодар, Омськ, Тобольськ, Тюмень, Ханти-Мансійськ.

Мости

Міст через Об в Барнаулі

напрямом від гирла до витоку:

  • Сургутський міст (Сургут, ХМАО);
  • залізничний міст у Сургуті;
  • Шегарській міст (поблизу села Мельніково, Томська область);
  • на північному обході Новосибірська (2008);
  • у межі Новосибірська;
  • залізничний міст на Транссибі (Новосибірськ);
  • Комунальний міст (Новосибірськ);
  • два залізничні мости на південному обході Новосибірська;
  • дамба ГЕС;
  • старий міст (авто, залізничний) в Барнаулі;
  • новий міст в Барнаулі.

Див. також

Посилання

Примітки

  1. Koshkareva, N. B. (2004). Khănty i︠a︡săn︠g︡n putărtlʹŭv = Pogovorim po-khantyĭski : uchebnik. Novosibirsk: Sibirskiĭ khronograf. ISBN 5-87550-197-9. OCLC 180160289.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.