Овчинников Сергій Анатолійович

Сергі́й Анато́лійович Овчи́нников (рос. Сергей Анатольевич Овчинников нар. 25 жовтня 1960, Сталіно, УРСР) — радянський та український футболіст, захисник, футбольний арбітр. У радянській вищій лізі зіграв 27 матчів. Переможець юніорського турніру УЄФА 1978 року, срібний призер молодіжного чемпіонату світу (1979). Майстер спорту СРСР (1980).

Сергій Овчинников
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Анатолійович
Овчинников
Народження 25 жовтня 1960(1960-10-25) (61 рік)
  Сталіно, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Зріст 179 см
Вага 75 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1976—1978 «Шахтар» (Д)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1979 СКА (К) 28(3)
1980 ЦСКА (М) 7(0)
1981—1983 «Шахтар» (Д) 10(0)
1983 «Шахтар» (Г) 29(0)
1984 «Металіст» (Х) 6(0)
1985 «Шахтар» (Г) 33(2)
1986—1987 «Шахтар» (Д) 4(0)
1987 «Зоря» (Л) 2(0)
1987—1988 «Шахтар» (Г) 61(3)
1989 «Поділля» (Хм) 50(10)
1990 «Кривбас» 25(1)
1992 «Прометей» (Ш) 15(1)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1978
1979
19??		 СРСР (U-18)
СРСР (U-20)
СРСР (U-21)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Вихованець ДЮСШ «Шахтар» (Донецьк), перший тренер — Микола Кривенко. На дорослому рівні почав виступати у 1976 році в дублі донецького «Шахтаря». Срібний призер Всесоюзних спортивних ігор молоді 1977 року.

У 1979 році призваний в армію і виступав за київський СКА. У 1980 році перейшов у московський ЦСКА, дебютний матч зіграв у Кубку СРСР 27 лютого 1980 року проти «Гурії»[1], а в чемпіонаті країни — 3 травня 1980 року проти «Кубані»[2]. Всього у складі армійців провів 7 матчів у чемпіонаті і 6 — у Кубку.

Після закінчення військової служби повернувся в Донецьк, спочатку грав за дубль, а з літа 1982 року — за основну команду, але стабільним гравцем стартового складу так і не став. Протягом декількох років виступав за «Шахтар» з Горлівки, а також провів 4 матчі у вищій лізі за харківський «Металіст». У 1986—1987 роках знову намагався закріпитися в донецькому «Шахтарі», але йому це не вдалося. Після цього знову виступав у горлівському «Шахтарі». У 1989 році став гравцем хмельницького «Поділля», але в наступному році перейшов до криворізького «Кривбасу». Завершив професійну кар'єру в 1992 році в клубі «Прометей» (Шахтарськ), який грав у перехідній лізі України.

Кар'єра в збірній

У 1978 році став переможцем юніорського турніру УЄФА (неофіційного чемпіонату Європи), в тому числі грав у фінальному матчі проти Югославії. У 1979 році став срібним призером молодіжного чемпіонату світу. Всього за збірні СРСР молодших вікових груп зіграв 41 матч і забив 2 м'ячі.

Суддівська кар'єра

З початку 1990-х років працював футбольним арбітром у матчах всіх дивізіонів чемпіонату і Кубка України. Представляв місто Донецьк. Всього взяв участь в більш ніж 200 матчах, переважно як боковий суддя. У вищій лізі України відсудив 72 гри в 1998—2006 роках, усі — як боковий арбітр.

Працює викладачем фізвиховання ДонДТУ. Станом на 2016 рік входив до складу КДК т. зв. «футбольного союзу ДНР» та інспектує матчі т. зв. «чемпіонату республіки».

Примітки
  1. ЦСКА Москва - «Гурия» Ланчхути - 5:0 27.02.1980. footballfacts.ru. Процитовано 22 лютого 2022.
  2. ЦСКА Москва - «Кубань» Краснодар - 0:0 03.05.1980. footballfacts.ru. Процитовано 22 лютого 2022.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.