Однина

Однина́ (лат. numerus singularis, або просто singularis) — форма числа у мовознавстві, яка в іменниках означає один предмет серед однорідних (наприклад, стіл, верба).

Форму однини мають і назви предметів та родів і видів діяльності, що не підлягають лічбі, — т. зв. збірна однина (напр. золото, веслування, читання тощо).

Більшість імен має як форми однини, так і форми множини, проте, існує певна кількість іменників, вживаних тільки в однині (singularia tantum), а також іменників, що не мають однини (pluralia tantum).

Для позначення класу чи роду предметів вживається т. зв. родова однина (наприклад, собака — друг людини).

Однина вказує також на відношення до іменника, що означає один предмет, прикметника/присвійного займенника (українська мова, наше слово) чи дієслова (дитина розвивається).

У більшості індоєвропейських мов однина протиставляється множині, подеколи також двоїні і/або троїні.