Оказіоналізм (філософія)

Оказіоналізм — релігійно-ідеалістичний напрям західноєвропейської філософії 17 ст[1].

Суть

Вирішував поставлене Рене Декартом питання про взаємовідношення душі і тіла.

Представники оказіоналізму Й. Клауберг та А. Гейлінкс вважали, що між фізичними та психічними явищами немає безпосереднього зв'язку, що тіло — «лише знаряддя дії бога на душу людини».[1]

Див. також

Оказія

Примітки

Н. Поліщук. Оказіоналізм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 446. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Література

Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
Н. Поліщук. Оказіоналізм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 446. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[:0-1] Н. Поліщук. Оказіоналізм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 446. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.