Октав Мірбо

Октав Мірбо
Octave Mirbeau
Октав Мірбо у 1900
Народився 16 лютого 1848(1848-02-16)
Трев'єр, (Нормандія), Франція
Помер 16 лютого 1917(1917-02-16) (69 років)
Париж, Франція
Поховання Пассі (кладовище)
Громадянство  Франція
Діяльність публіцист, романіст, драматург
Мова творів французька
Роки активності 1873–1913
Напрямок Імпресіонізм, Експресіонізм
Жанр роман, Комедія
Magnum opus «Щоденник покоївки»
фр. Le Journal d’une femme de chambre (1900), «У золотих кайданах»
фр. Les affaires sont les affaires (1903)
Членство Ліга прав людиниd
Конфесія атеїзм
Родичі Клод Моне
У шлюбі з Alice Regnaultd
Премії Ґонкурівська академія
Сайт: mirbeau.asso.fr
 Октав Мірбо у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Октав Мірбо (фр. Octave Mirbeau; 1848 — †1917) — французький письменник, публіцист, романіст й драматург.

Біографія

Народився 16 лютого 1848, в сім'ї лікаря. З 1859 по 1863 навчався в єзуїтському коледжі св. Франциска-Ксав'єра в Ванні (департамент Морбіан). В автобіографічному романі «Себастьян Рок» (фр. Sébastien Roch) він описав свої шкільні роки. Під час франко-пруської війни 1870—1871 р. вступає до національної гвардії. Завоювавши популярність як журналіст (журнал Ревю Бланш), починає писати статті на літературні та політичні теми. Мірбо був пристрасним полемістом.

У 1886 році виходять відразу дві його книги: збірка оповідань «Листи з моєї хатини» і автобіографічний роман «Голгофа» (фр. Le Calvaire). Разом з Емілем Золя він виступив на захист А. Дрейфуса; він проголошував промови на мітингах на його захист (1898—1899). Через рік після «Саду тортур» (Фр. Le Jardin des supplices) (1899), Мірбо публікує новий роман — «Щоденник покоївки» (Le Journal d'une femme de chambre) (1900).

З п'єс Мірбо найбільшою популярністю користувалася драма «Влада грошей» (Les affaires sont les affaires) (1903), що вирізняється соціальним критицизмом і напруженістю сценічної дії.

Помер 16 лютого 1917 року в Парижі, похований на кладовищі Пассі.

Твори
Дінго, 1924
  • Le Calvaire, роман (1886).
  • L'Abbé Jules, роман (1888) (Абат Жюль).
  • Sébastien Roch, роман (1890).
  • Dans le ciel, роман (1892–1893).
  • Les Mauvais bergers, трагедія (1897) (Погані пастухи).
  • Le Jardin des supplices, роман (1899) (Сад тортур).
  • Le Journal d'une femme de chambre, роман (1900) (Щоденник покоївки).
  • Les 21 jours d'un neurasthénique, роман (1901).
  • Les affaires sont les affaires, комедія (1903) (У золотих кайданах, 1908).
  • Farces et moralités, 6 комедій (1904).
  • La 628-E8, роман (1907).
  • Le Foyer, комедія (1908).
  • Dingo, , роман (1913).
  • Les Mémoires de mon ami (1919)
  • Un gentilhomme (1920).
  • Scrupules, Злодій, п'єса (1921)
  • Contes cruels, казки (1990).
  • L'Affaire Dreyfus (1991).
  • Lettres de l'Inde (1991).
  • Combats esthétiques (1993).
  • L'Amour de la femme vénale (1994).
  • Combats littéraires (2006).
  • Correspondance générale (2003-2005-2009).

Бібліографія
Злодій, 1923
  • Pierre Michel — Jean-François Nivet, Octave Mirbeau, l'imprécateur au cœur fidèle, Séguier, 1990. (франц.)
  • Cahiers Octave Mirbeau (1994–2013).

Примітки

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.