Окінамі

Окінамі (Okinami, яп. 沖波) – ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні.

«Окінамі»
沖波
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу «Югумо»
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф ВМФ у Майдзуру
Закладено	5 серпня 1942
Спущено на воду	18 липня 1943
Введено в експлуатацію	10 грудня 1943
На службі	1943 – 1944
Загибель	13 листопада 1944 потоплений в Манільській бухтя
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	2077
Довжина	119,0 м
Ширина	10,8 м
Осадка	3,8 м
Технічні дані
Рухова установка	2 парові турбіни, 3 парові котла
Потужність	52000 к.с. (39 МВт)
Швидкість	35,5 вузла
Дальність плавання	5 000 миль (9 300 км) на швидкості 18 вузлів
Екіпаж	225
Озброєння
Артилерія	6 (3×2) × 127-мм / 50 калібрів гармат тип 3
Торпедно-мінне озброєння	8 (2х4) × 610-мм торпедних апаратів, запас 16 торпед 36 глибинних бомб
Зенітне озброєння	4 (2х2) 25-мм гармати

13.11.44

Район потоплення «Окінамі»

Корабель, який відносився до есмінців типу «Югумо», спорудили у 1943 році на верфі ВМФ у Майдзуру.

Два з половиною місяці після завершення Окінамі провів у водах Японського архіпелагу, при цьому з 10 лютого 1944-го він належав до 31-ї дивізії ескадрених міноносців.

26 лютого – 8 березня 1944 есмінець супроводив конвой з військами із Уджини (північно-східне узбережжя Кюсю) до Сайпану та Гуаму (Маріанські острова). 29 лютого Окінамі разом з есмінцем «Асасімо» та «Кісінамі» прийняв участь у полюванні на USS Trout, яке завершилось загибеллю цієї субмарини. Після цього Окінамі разом з «Асасімо» провадили порятунок людей з транспорту «Сакіто-Мару», що був торпедований USS Trout та затонув в ніч на 1 березня. Есмінцям вдалось підібрати 1700 осіб, проте майже дві з половиною тисячі загинули.[1] 16 березня Окінамі повернувся до Японії.

З 20 березня по 2 квітня 1944-го есмінець супроводив конвої по маршруту Йокосука – атол Трук (тут, у центральній частині Каролінських островів, до лютого 1944-го тут знаходилась головна база японського ВМФ у Океанії) – Сайпан, а з 3 квітня по 7 травня здійснив для охорони танкерних перевезень рейс Сайпан – Таракан та Балікпапан (центри нафтовидобутку на сході Борнео) – Сайпан – Балікпапан.

В першій половині травня 1944-го японське командування перевело головні сили до Таві-Таві (у філіппінському архіпелазі Сулу поряд з нафтовидобувними районами острова Борнео), оскільки воно очікувало неминучої ворожої атаки на головний оборонний периметр Імперії (Маріанські острова – Палау – західна частина Нової Гвінеї) і провадило підготовку до протидії. Окінамі при цьому 13 – 15 травня супроводив танкерний конвой Балікпапану до Таві-Таві, а 16 – 19 травня здійснив рейс до Давао (порт на південному узбережжі філіппінського острова Мінданао) та назад.

10 – 12 червня 1944-го Окінамі разом зі ще 3 есмінцями та легким крейсером супроводив два найпотужніші японські лінкори до острова Бачан (біля південно-західного завершення значно більшого острова Хальмахера) в межах операції з прикриття доставки підкріплень на острів Біак (біля північно-західного узбережжі Нової Гвінеї), де в кінці травня висадились союзники. Втім, того ж 12 червня 1944-го американці розпочали операцію по оволодінню Маріанськими островами. Головні сили японського флоту вийшли для контратаки, причому кораблі з Бачану після переходу 13 – 16 червня приєднались до основного з’єднання. Під час битви 19 – 20 червня у Філіппінському морі Окінамі разом з іншими 6 есмінцями складав охорону "загону С", головну силу якого складали лінкори та важкі кресери. В битві японці зазнали важкої поразки, а за кілька діб флот повернувся до Куре. 8 – 16 липня 1944-го Окінамі прийняв участь у супроводі головних сил з Японії на якірну стоянку Лінгга.

18 жовтня 1944-го головні сили японського флоту полишили Лінгга для підготовки до протидії неминучій ворожій атаці на Філіппіни. Вони прослідували через Бруней, після чого розділились на два з’єднання. Окінамі увійшов до ескорту головних сил адмірала Куріти, які прослідували через море Сібуян (внутрішня частина Філіппінського архіпелагу на південь від острова Лусон), а далі вийшли у Філіппінське море і 25 жовтня провели бій біля острова Самар з групою ескортних авіаносців. Під час останнього Окінамі отримав певні пошкодження від близьких розривів та обстрілу з літаків, втрати склали 34 члена екіпажу. Також есмінець підібрав понад чотири сотні моряків з потопленого важкого крейсера «Судзуя». Після бою розпочався відступ залишків японського флоту, при цьому 27 – 28 жовтня Окінамі ескортував пошкоджений важкий крейсер «Кумано» з Корону (східне завершення архіпелагу Палаван) до Маніли.

1 – 2 листопада 1944-го Окінамі прийняв участь у транспортній операції TA, метою якої була доставка підкріплень на острів Лейте (саме тут висадився перший десант союзників). Разом зі ще 5 есмінцями він склав третій ешелон конвою TA-2 та здійснив успішний рейс з Маніли до затоки Ормок та назад.

5 листопада 1944-го під час нальоту на Манілу Окінамі отримав пошкодження від близьких розривів та обстрілу з літаків, було втрачено 28 членів екіпажу. 13 листопада відбувся черговий авіаудар, у результаті якого Окінамі затонув на мілководді у Манільській бухті, загинуло 14 моряків.[2]