Олександра Радивил

Олекса́ндра Ка́рлівна Радиви́л (пол. Alexandra Radziwill) 1796 — † 1864 Париж, XVI округ "Пассі", Сена і Марна — уроджена Стецька, гербу «Радван», з давнього роду руського (українського) походження. Донька Кароля Стецького, онука Яна Казимира Стецького та праонука київського каштеляна Казимира Стецького. Дружина князя Михайла Ґедеона Радивила. Княжна. Віросповідання римо-католицьке.

Олександра Радивил
Народилася 1796
Померла 1864[1][2] або 14 липня 1864(1864-07-14)[3]
Діяльність художниця
Рід Радзивілли і Steccy herbu Radwand
У шлюбі з Міхал Ґедеон Радзивілл
Діти Зиґмунт Радзивіллd, Кароль Анджей Радзивіллd і Михайлина Жищевськаd

Біографія та діяльність

Фундаторка, займалася художньою діяльністю та господарськими справами в своїх володіннях. Відновила занедбаний палац у Шпанові, залучивши до перебудови відомого на той час архітектора італійського походження, який мешкав на Волині, Генрика Гіацинта Сальватора Іттара — сина знаменитого архітектора Стефано Іттара. Модернізацію завершили в 1830 році. Спонукала до цього її свекруха Гелена Радивил з Пшездецьких. Під патронатом Олександри Радивил також було збудовано муровану церкву Івана Богослова в селі Бабин, яка стоїть і нині. Будівництво її розпочалось 1820 року та завершилось 1839-го. Стиль неокласицизм. Значно розбудувала Бабин, Городище та Шпанів, де функціонували великі фільварки сільськогосподарського призначення. Відомо, що в 1853 році продала Граціану Іпогорському Ленкевичу бабинську економію.

Почесний член Товариства заохочення мистецтв у Варшаві. До нашого часу дійшли акварелі Олександри Радивил зроблені в 1834—1835 роках. Нині вони зберігаються у фондах музею, в колишній родовій резиденції Радивилів у Неборові (теперішня філія Національного польського музею у Варшаві). Чоловік Михайло Ґедеон Радивил учасник Листопадового повстання 1830 — 1831 років. Був засланий царським урядом до Сибіру після чого Олександра стала об'єктом цькування зі сторони влади. Згодом виїхала до Варшави, а звідти в Париж де й померма 1864 року.

Підпис Олександри Радивил. 1851 рік.
  • Церква Івана Богослова в Бабині. 1839.
  • Портрет Олександри Радивил зі Стецьких авторства Валентина Шертле. 1838
  • Портрет Олександри Радивил. Автор Ян Ксаверій Каневський. 1840
  • князь Михайло Ґедеон Радивил
  • Гелена Радивил з Пшездецьких. Бл. 1816

Джерела
  • Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». — Kraków, 1888.

Посилання

Примітки
  1. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
  2. MAK
  3. The Fine Art Archive — 2003.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.