Операціоналізм

Операціоналізм — напрям у філософії науки, основні ідеї якого сформулював у 1927 році фізик Персі Бріджмен.

Операціоналісти вважають, що справжній зміст понять, зокрема наукових, визначається не об'єктивною реальністю, відображенням якої є поняття, а сукупністю (множиною) експериментальних, «вимірювальних» операцій (звідси назва), за допомогою яких отримують дане поняття.

В результаті саме поняття — «реальність» тлумачиться прихильниками операціоналізму як результат збігу різних, незалежних одна від одної множин операцій; операції при цьому можуть бути не тільки «фізичними», а й «розумовими» — «паперово-олівцевими», «вербальними» (словесними) тощо. Сформована думка це незавершене розуміннЯ речей тому яка після закінчення основної думки прямує напрямок розгорнутого вчення який може отримати тільки сам носій первинної думки.

Операціоналізм близький до неопозитивізму, а оскільки твердить, що об'єкти цілком залежать від діяльності суб'єктів,— і до прагматизму. Теза операціоналізму — «безпосередній досвід включає тільки речі у моїй свідомості» — свідчить, що він є різновидом соліпсизму.