Оптичний диск
Опти́чний диск — носій даних у вигляді пластикового чи алюмінієвого диска, призначеного для запису й відтворення звуку, зображення, буквенно-цифрової інформації тощо за допомогою лазерного променя. Щільність запису — понад 108 біт/см.
Перші оптичні диски, що записували відео в аналоговому форматі (Laserdisc) були винайдені фірмою Philips у 1960-х і випущені на ринок в 1970-х в кооперації з фірмою MCA. Накопичений досвід дозволив приступити до випуску CD-ROM'ів на початку 1980-х (Philips та Sony).[1]
Історія
Перший прообраз сучасного компакт-диску було розроблено у середині 60-х років ХХ століття, аспірантом Київського інституту кібернетики Петровим В'ячеславом Васильовичем на основі скляної підкладки.[2][3]. В Інституті кібернетики існувала група, яка на чолі з академіком Юрієм Пуховим проводила наукові дослідження і створила оптичні диски для супер-ЕОМ. На Всесвітньому електротехнічному конгресі в 1977 році вперше у світі, за сім років до появи перших компакт-дисків, запропонована концепція оптичного диска як «єдиного носія інформації» та обґрунтовані принципи створення оптико-механічних запам'ятовуючих пристроїв.[4] Американець Джеймс Рассел, співробітник Optiсal Recording. представив в 1971 р. свій винахід, оптичний диск для зберігання даних.
Перше покоління
- Компакт-диск
- Video CD
- Super Video CD
- LaserDisc
- GD-ROM
- Phase-change Dual
- Double Density Compact Disc (DDCD)
- Магнітооптичний диск
- MiniDisc
Друге покоління
- DVD та похідні
- Super Audio CD
- Enhanced Versatile Disc
- DataPlay
- Universal Media Disc
- Ultra Density Optical
Третє покоління
- Blu-ray Disc
- HD DVD
- CBHD
- HD VMD
- Digital Multilayer Disk
- Fluorescent Multilayer Disc
- Forward Versatile Disc
Четверте покоління
- Archival Disc
- Holographic Versatile Disc
- LS-R
Типи оптичних дисків
Нижче представлено список розроблених типів оптичних дисків:
|
|
|
Зчитування та запис оптичних дисків
Пристрій для зчитування та запису оптичних дисків називається оптичним приводом, який є одним із видів дисководів. Оптичні приводи розрізняються за підтримуваними форматами лазерних дисків, а також можливістю запису на оптичний диск. Так, CD-дисководи підтримують лише формати CD, DVD-дисководи підтримують CD і DVD, а BD-дисководи підтримують формати CD, DVD та BD. З іншого боку зчитувальні приводи (ROM) дозволяють лише зчитувати інформацію, записувальні приводи (recordable) дозволяють зчитувати та записувати відповідні формати дисків, а перезаписувальні (rewritable) — зчитувати, записувати та перезаписувати.
Примітки
- Особливості та історія появи оптичних дисків.
- Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
- CD, прообраз которого разработали киевские ученые, пришел в Украину с опозданием почти на четверть века Архівовано 27 грудень 2013 у Wayback Machine. dpravda.org(рос.)
- The history of ideas «the optical disc as a „unique“ carrier of information in the systems management» Архівовано 18 травень 2015 у Wayback Machine.(англ.)
Джерела
- Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.
- Валерий Белунцов. Железо ПК. Практическое руководство. ISBN 5-9605-0016-7