Орасіо Троче

Орасіо Федеріко Троче Еррера (ісп. Horacio Federico Troche Herrera; нар. 4 лютого 1935, Нуева-Ельвесія, Уругвай — пом. 24 липня 2014) — уругвайський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника.

Орасіо Троче
Особисті дані
Повне ім'я Орасіо Федеріко Троче Еррера
Народження 4 лютого 1935(1935-02-04)
  Нуева-Ельвесія, Уругвай
Смерть 24 липня 2014(2014-07-24) (79 років)
  Морелія, Мексика
Зріст 173 см
Вага 70 кг
Громадянство  Уругвай
Позиція захисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1954—1962 «Насьйональ» ?(?)
1962 «Пеньяроль» 12(0)
1963—1964 «Рівер Плейт» 0(0)
1963 →  «Уракан» 24(0)
1964—1966 «Серро» ?(?)
1967 «Пеньяроль» 24(0)
1967—1968 «Алеманія» 24(0)
1968—1969 «Боннер» 94(2)
1969—1975 «Беюл» ?(?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1959—1966  Уругвай 28 (0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце

1975—1976
1976—1977
1977—1978
1989—1990		 «Беюл»
«Гвадалахара»
«Лагуна»
«Тампіко Мадеро»
«Ірапуато»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Народився в місті Нуева-Ельвесія. Футбольну кар'єру розпочав 1954 року в столичному «Насьйоналі», кольори якого захищав до 1962 року. У період з 1955 по 1957 рік разом з командою тричі поспіль вигравав чемпіонату Уругваю. У 1962 році провів 12 поєдинків за «Пеньяроль». У 1963 році перебрався до сусідньої Аргентини, де підписав контракт з одним з грандів місцевого футболу, «Рівер Плейтом», але за першу команду не встиг зіграти жодного офіційного поєдинку. В пошуках ігрової практики у 1963 році захищав кольори «Уракану», де зіграв 24 матчі. У 1964 році перебував у заявці «Рівер Плейта», але не зіграв за столичну команду жодного поєдинку. У 1965 році повернувся до Уругваю, де захищав кольори «Серро», а в 1967 році — «Пеньяроля», за який провів 24 матчі в чемпіонаті Уругваю. У 1967 році підписав контракт з представником німецької Бундесліги, «Алеманією». У футболці клубу з Аахена зіграв 24 поєдинки в національному чемпіонаті. По завершенні сезону підсилив представника другого дивізіону Регіоналліги «Захід» «Боннер». У команді відіграв три сезони, за цей час зіграв 94 матчі, в яких відзначився 2-ма голами. У 1971 році перейшов до іншого нижчолігового клубу, «Беюла», де виступав до завершення кар'єри гравця в 1975 році.

Кар'єра в збірній

У футболці збірної Уругваю дебютував 7 грудня 1959 року. У тому ж році в складі національної збірної Уругваю став переможцем Чемпіонату Південної Америки. Учасник чемпіонатів світу 1962 року в Чилі (три матчі) та 1966 року в Англії (чотири матчі). У чвертьфіналі чемпіонату світу 1966 року в поєдинку проти Німеччини (за рахунку 0:1) отримав червону картку й достроково завершив виступи на турнірі. Перш ніж його вивели з поля встиг вдарити по обличчю Уве Зеелера. Матч завершився з рахунком 4:0 на користь німців. Рік по тому вибачився перед Уве Зеелером під час матчу «Алеманії» та «Гамбурга». Востаннє футболку національної команди одягав 23 липня 1966 року.

У складі збірної Уругваю зіграв 28 матчів[1].

Кар'єра тренера

На початку 1970-х років тренував клуб Регіоналліги «Беюл»[2]. З 1975 по 1976 рік працював головним тренером «Гвадалахари», а з 1976 по 1977 рік — «Лагуна». Він також тренував «Тампіко Мадеро». У сезоні 1989/90 років очолював «Ірапуато».

По завершенні кар'єри

Оселився в Мексиці, працював спортивним журналістом на телебаченні, а також відкрив гриль-ресторан El Charrúa.

Література
  • Christian Karn, Reinhard Rehberg: Spielerlexikon 1963–1994. Agon Sportverlag. Kassel 2012. ISBN 978-3-89784-214-4. S. 514.

Примітки
  1. Uruguay - Record International Players (англ.)
  2. Fußball-WM: Bösewichte–Horacio Troche (1966) (нім.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.