Орден Корони Італії

Орден було засновано королем Віктором Еммануїлом II, 20 лютого 1866 року на честь об'єднання Італії, як менший у старшинстві до Ордену Святих Маврикія та Лазаря, так як ним можна було нагороджувати, як цивільних, так і військових не зважаючи на релігію. Наказ, однак, відрізнявся від усіх попередніх створених Савойською династією. Він носив національний характер.

Умберто I вперше спробував у 1885 році поставити навіть Орден Корони Італії на тому ж рівні що й Орден Святих Маврикія та Лазаря через указ, який обмежував кількість нагороджень, але це було тільки в 1911. Поступово Орден Корони Італії став походити на Орден Святих Маврикія і Лазаря, аж до того, що у порядку черговості на цивільній одежі і військовій формі ознаки ордену Корони знаходився на тому ж місці, що й орден Маврикія, а стрічки були на одній площині. Ця реформа була, однак, поганою репутацією в деяких аристократичних колах.

Указом від 1911 року було зазначено, що для того щоб бути нагороджений орденом Маврикія необхідно було бути нагородженим принаймні в тій же мірі орденом Корони Італії. Цей указ виходив за рамки статутних принципів крові і нагороджень орденами за Савойським законом.

По закінченні монархії, король Умберто II продовжував нагороджувати Орденом Корони Італії аж до своєї смерті, яка сталася 18 березня 1983 року. За часи Італійської республіки, ті, хто був удостоєний цієї нагороди міг продовжувати носити її, однак, замінити на стрічці корони на п'ятикутні зірки. Цей вигляд ордену залишався до 1951 року, коли орден був остаточно замінений на Орден «За заслуги перед Італійською Республікою».