Осташевський Генріх Романович
Генріх Романович Осташевський (* 1 червня 1921, Одеса — † 3 лютого 2004, Одеса, Україна) — український актор. Народний артист України (1976).
| Осташевський Генріх Романович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1 червня 1921[1] Одеса, Українська СРР |
| Помер |
3 лютого 2004 (82 роки) Одеса, Україна |
| Поховання | Друге християнське кладовище Одеси |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | актор, кіноактор |
| Alma mater | Одеське театрально-художнє училище (1941) |
| Роки активності | 1941 — 1982 — 1982 |
| У шлюбі з | Осташевська Галина Трохимівна |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0652291 |
Навчався в Одеському театральному училищі (1938–1941). Працював у Одеському українському музично-драматичному театрі ім. Жовтневої революції. Після звільнення Одеси від румунської окупації 1944 року став актором Одеського театру юного глядача, де працював 14 років.
За порятунок єврейського населення під час Другої світової війни був удостоєний звання Праведника світу. Його ім'я — в списках на Стіні пошани в Саду праведників народу світу меморіального комплексу Яд ва-Шем (Єрусалим, Ізраїль) і на Алеї Праведників світу в Прохорівському сквері в Одесі[2].
Фільмографія
- «Моя дочка» (1957),
- «Повість про перше кохання» (1957),
- «Блакитна стріла» (1958, Сергєєв),
- «Гроза над полями» (1958, Яків),
- «Якби каміння говорило...» (1958, Іван),
- «Повернення» (1960, Стефан Субота),
- «Кров людська — не водиця» (1960),
- «Дмитро Горицвіт» (1961, Нечуйвітер),
- «Ключі від неба» (1964, Андрєєв),
- «Люди не все знають» (1964),
- «їх знали тільки в обличчя» (1966, Ярощук),
- «Формула райдуги» (1966),
- «Експеримент доктора Абста» (1968),
- «Між високих хлібів» (1970)
- «Вогняні дороги» (1977-1984)
та інші.
Примітки
Література
- Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.454;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С. 1001.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.