Отто Ріхтер

Отто Ріхтер (нім. Otto Richter; 26 грудня 1893, Геррнгут25 квітня 1980) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Отто Ріхтер
нім. Otto Richter
Народився 26 грудня 1893(1893-12-26)
Геррнгут
Помер 25 квітня 1980(1980-04-25) (86 років)
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 2-го класу орден дому Саксен-Ернестіне
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест Військового ордена Святого Генріха
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Біографія

Син вищого будівельного радника Саксонії Отто Ріхтера і його дружини Клари, уродженої Геппфер. 8 серпня 1914 року вступив у Саксонську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 6 жовтня 1936 року — командир 48-ї інженерного батальйону (Бреслау). 3 липня 1940 року відправлений у резерв фюрера. З 19 квітня 1941 року — в штабі командувача інженерними частинами групи армій «C», з 22 червня 1941 року — групи армій «Північ». З 29 липня 1942 року — командир 519-го моторизованого інженерного полку. 26 жовтня 1942 року відправлений у резерв ОКГ і відряджений до командування 18-ї армії. З 23 грудня 1942 року — командувач інженерними частинами 18-ї армії. 28 липня 1943 року знову відправлений у резерв ОКГ. З 3 лютого по 1 березня 1944 року проходив курс командира дивізії. 4 березня 1943 року відряджений в управління особового складу сухопутних військ, 10 березня — в групу армій «A» до розпорядження в якості заступника командира дивізії. З 18 квітня 1944 року — заступник командира 79-ї, з 3 травня — 320-ї піхотної дивізії. З 1 червня по 1 серпня 1944 року виконував обов'язки командира 198-ї піхотної дивізії. 29 серпня взятий в полон у Південній Франції. 29 вересня 1947 року звільнений.

Сім'я

4 червня 1921 року одружився з Анною Тепфер. В шлюбі народились 2 дочки (1923 і 1924).

Звання

Нагороди

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.