Охороняйте рідну природу, 1918 (книжка)

Шарлемань, Е. Охороняйте рідну природу. — Харків, 1918. — 31 с.

Примірники книжки зберігаються у бібліотеці Інституту зоології та Книжковій палаті.

Книжка за авторством видатного зоолога та природоохоронця М.В. Шарлеманя видана у Харкові 1918 року (в книжці зазначене католицьке ім'я автора - Едуард). Почав роботу над нею автор ще 1917 року, відразу після проголошення незалежності[1].

Книжка є однією з унікальних пропагандистських видань часів незалежності 1917-1919 років, що має винятково природоохоронний зміст. Художньо відсилаючись до національно-патріотичних почуттів українців, Шарлемань закликав всіх і кожного долучатись до охорони природи. Окремі частини книжки опубліковані протягом 1918 року у тижневику «Народня справа»: «Дбайте про багацтва рідної природи!»[2], «Треба пам’ятати про охорону природи!»[3]. Як статті так і сама книга мали на меті організувати масовий природоохоронний рух. В примітках до статей він лишав свою адресу з проханням писати йому з будь-якими питаннями щодо охорони природи. Також, він закликав створювати в кожному повіті гуртки краєзнавства, що збирали би та пересилали в «центр» інформацію про природу свого регіону[4].

Учений вважав, що треба було пояснити селянам, що охорона природи означає не відмову від користування природними багатствами, а помірковане і зважене їх використування.

«Головною перешкодою для природоохоронних інституцій України в справі утворення заповідників, заказників, національних парків є неосвіченість населення в напрямку ідей охорони природи, взагалі відсутність у народних масах "обережного" відношення до Дарів природи. А велику допомогу в цій справі можуть дати ті інтелігентні люди, що близько "торкаються до народу": народні вчителі, позашкільні інструктори, агрономи, лісоводи. Це місцеві культурні сили, котрі можуть побороти в селянства байдуже або зовсім погане ставлення до справи природоохорони». 

Серед таких місцевостей на одному з перших місць учений ставив куточки ще незаораних степів, бо в Західній Європі таких степів вже не було:

«Степи мусять мати для нас велику вартість ще і в національно-історичному відношенні, позаяк вони являють собою останні живі пам'ятки тої природи, серед котрої складалося вільне козацьке життя».

«Зараз ще неможливо сказати, коли у нас будуть улаштовані "національні парки", і як би не сталося, що "доки сонце зійде — роса очі виїсть". Через те кожна приватна освічена людина повинна взяти участь в охороні рідної природи. Де тільки можливо, треба пояснювати про значення багатств природи, про необхідність обережного відношення до її дарів. Велику подяку заслужать ті, що допоможуть в охороні названих вище місцевостей. Тим, що прийматимуть участь у праці по пропаганді та проведенню в життя ідей охорони природи, треба пам'ятати, що ця праця має велике державне, національне, наукове, сільськогосподарське, педагогічне та естетичне значення. Треба поспішати, час біжить, природа даремно марнується, а ми ще маємо, по виразу академіка Бородіна, такі природні скарби, котрі можливо порівняти з малюнками Рафаеля: зруйнувати їх не важко, а відроджувати нема можливості...».

«Хто кохає батьківщину – мусить кохати і її природу».

«Україна має в своїх межах багато місцевостей, у яких повинні бути утворені національні парки або окремі зразки природи, що охороняються».

Офіційна версія причин репресій, що їх довелось пережити М.Шарлеманю – написання цієї книги. 18 березня 1932 року, під час засідання Бюра парторганізації ВУАН щодо позиції членів ВУАН щодо листа Й.Сталіна було вирішено внести до протоколу визнання Шарлеманя «реакційним одверто буржуазним вченим», «українським націонал-фашистом». «Клясовий ворог швидко підхоплював і використовував ці настанови проти нас (зокрема, Шарлемань…)» - йдеться у протоколі[5]. М.Шарлеманю довелось пережити «чистку».

20 квітня 1932 року настав найбільш драматичний момент у природоохоронній біографії вченого, коли на засіданні фракції Всеукраїнської академії наук (ВУАН) він змушений зачитати принизливу доповідь, у якій фактично принизливо вибачається за свої попередні публікації та зрікається важливих, написаних раніше думок.

«Я ще раз здається в 4 чи 5 раз підтверджую, що я цілком визнаю хиби своєї брошури (Охороняйте рідну природу), що написав її в 1917 р., засуджую рішуче ці помилки і намагаюся виправити їх не тільки на словах, а і на ділі. Характеристика цієї брошури, що її подав Леонід Маркович [Левитський] і акад. [О.В.] Паладін цілком правильна. Брошура просякнута шовіністичними та антирадянськими тенденціями…. 17.ІІ. я таку саму самокритичну доповідь робив у товаристві “Світознавство”; кілька доповідів на цю тему мав у 1930 та 1931 рр. На всіх доповідях я рішуче засуджував згадані брошури… Ганебний рядок про солдат-більшовиків, що начебто зруйнували Пилявин, я взяв з газет того часу…»[6].

У 40-х роках Головлітом заборонено видавати в бібліотеках чимало книжок природоохороної тематики. Серед перших у цих чорних списках була та сама брошура Шарлеманя "Охороняйте рідну природу!"[7].

1. Василюк О. Визначні видання в галузі заповідної справи початку ХХ століття (1914-1932 рр.) // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень : матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції (24-25 квітня 2015 р., смт Путила) / відп. ред. І. В. Скільський ; М-во екології та природн. ресурсів України, Нац. природн. парк «Черемоський» та ін. – Чернівці : Друк Арт, 2015. – С.368-375
2. Василюк О. Микола Шарлемань: сторінки біографії видатного природоохоронця // «Біологія і хімія в рідній школі». – 2016. – № 1.с.36-43
3. Шарлемань, Е. Охороняйте рідну природу. — Харків, 1918. — 31 с.
4. ЦДАВО. — Ф.1.. — Оп.20, спр. 5295.
5. ЦДАГО. — Ф.1.. — Оп.20, спр 5295. — Арк.21-22
6. Шарлеман Е. Дбайте про багацтва рідної природи! / М. Шарлеман // Народня справа. — 1918. — №16-17. — С. 26—30.
7. Шарлеман Е. Треба пам’ятати про охорону природи! / М. Шарлеман // Народня справа. — 1918. — №22. — С. 15—17.
8. Шарлемань Е. Гуртки краєзнавства, як один із шляхів розвитку культури / М. Шарлемань // Народня справа. — 1918. — №25. — С. 13—15.
9. Зведений покажчик застарілих видань, що не підлягають використанню в бібліотеках громадського користування та книготоргівельній сітці. — Х. : Вид.-во Книжкової Палати УРСР, 1954. — 393 с.

1. Додаток до протоколу №3 засідання фракції Всеукраїнської Академії Наук 19/20 ІV. 1932 р. п.1. Виступ професора Шарлеманя / Протоколы, выписки из протоколов заседаний Секритариата ЦК КП (б) У, партийной организации и фракции, докладне записки Всеукоаинской академии наук (ВУАН), Всеукраинской академии сельскохозяйственных наук, Украинского института растениеводства и Института литературы им.Т.Г.Шевченко о работе академій и институтов // ЦДАГО. — Ф.1.. — Оп.20, спр 5295. — Арк.21-22
2. Шарлеман М. Дбайте про багацтва рідної природи! / М. Шарлеман // Народня справа. — 1918. — №16-17. — С. 26—30.
3. Шарлеман М. Треба пам’ятати про охорону природи! / М. Шарлеман // Народня справа. — 1918. — №22. — С. 15—17.
4. Шарлемань М. Гуртки краєзнавства, як один із шляхів розвитку культури / М. Шарлемань // Народня справа. — 1918. — №25. — С. 13—15.
5. Витяг з протоколу №11 засідання Бюра п/о ВУАН від 18.03.1934 // ЦДАВО. — Ф.1.. — Оп.20, спр. 5295. — Арк.8
6. Додаток до протоколу №3 засідання фракції Всеукраїнської Академії Наук 19/20 ІV. 1932 р. п.1. Виступ професора Шарлеманя / Протоколы, выписки из протоколов заседаний Секритариата ЦК КП (б) У, партийной организации и фракции, докладне записки Всеукоаинской академии наук (ВУАН), Всеукраинской академии сельскохозяйственных наук, Украинского института растениеводства и Института литературы им.Т.Г.Шевченко о раьоте академій и институтов // ЦДАГО. — Ф.1.. — Оп.20, спр 5295. — Арк.21-22
7. Зведений покажчик застарілих видань, що не підлягають використанню в бібліотеках громадського користування та книготоргівельній сітці. — Х. : Вид.-во Книжкової Палати УРСР, 1954. — 393 с.