Пакор II (цар Парфії)

Пакор II, син царя Вонона II, брат парфянського царя Вологеза I і вірменського царя Тірідата I. При правлінні останнього був намісником Мідії Атропатени. Вологез I заповів корону своєму синові Вологезу II, чим підштовхнув Пакора до повстання. Він не визнав владу Вологеза II, фактично сам себе оголосив царем, під час міжусобної війни в 78 році здобув перемогу, поваливши Вологеза II, сам офіційно коронувався царем Парфії.

Правління Пакора II було ознаменоване низкою міжусобиць з багатьма іншими претендентами на трон Парфії, в числі яких — майбутній цар Артабан IV і брат Пакора II Хосрой. У 82-83 роках зумів вигнати з держави усіх суперників. У 88-93, 97-106 роках знову тривали війни з претендентами на трон Вологезом II та Хозровом.

При правлінні Пакора почалася війна Парфії з Кушанським царством, що послабило сили Парфії; в той же час тривали безперервні набіги кочівників з Центральної Азії, що відволікало значні сили парфян.

У 89 році на вимогу імператора Доміціана видав одного з Псевдо-Неронів. Згодом розпалювалися відносини між Парфією та Римом, який знаходився в зеніті своєї могутності, на чолі з імператором Траяном. Низка спірних питань підштовхувала країни до війни. У 110 році поставив на трон Вірменії свого сина Ашхадара. Це призвело до посилення конфлікту з Римом. Пакор, усвідомлюючи всю хиткість становища Парфії, відволікання значних сил для боротьби проти Кушану та центральноазіатських кочівників, під тиском Траяна в 110 передав владу своєму братові Хосрою.

У 97 році зустрів китайське посольство від імператора династії Хань Хе-ді — Гань Іна. У 101 році була відправлена ​​дипломатична місія до Китаю.

Пакор II був одним з небагатьох парфянських царів, які писали власне ім'я на монетах — Аршак Пакор.

• Діон Кассій. Римська історія. LXVIII. 17.
• Амміан Марцеллін. Діяння. XIII. 6. 23.