Пам'ятники Бучі
Пам'ятники Бучі — пам'ятники у місті Бучі Київської області.
Станом на 27 травня 2011 у Бучі зареєстровані та знаходяться на утриманні Бучанської міської ради дев'ять культурно-історичних об'єктів[1].
Пам'ятники
| Назва | Дата встановлення | Розташування | Координати | Фото | Короткі відомості |
| Меморіал на честь загиблих у Другій світовій війні | Поблизу залізничного вокзалу на Алеї Слави |  | |||
| Воїнам-афганцям | В сосновому сквері на розі вулиць Вокзальної та Нове Шосе. | 50°33′16″ пн. ш. 30°13′00″ сх. д. |  | Пам'ятнику вигляді бойової машини БРДМ-2 на кам'яному п'єдесталі. | |
| Пам'ятний знак Михайлу Булгакову | Між вулиць Вокзальна та Інститутська на місці дачі Булгакових |  | |||
| Шевченка Тараса, погруддя | 9 вересня 2010 | Поблизу Бучанської спеціалізованої школи-інтернату з боку вулиці Вокзальної | 50°33′12″ пн. ш. 30°13′08″ сх. д. | .jpg.webp) | В 2008 Бучанська міська рада вирішила знайти місце для встановлення пам'ятного знаку Тарасу Шевченку. В серпні 2010 розпочалися роботи по облаштуванню скверу і встановлення пам'ятника[2]. Там же організована і бульварна частинка. Навколо пам'ятного знаку є чаша, оздоблена орнаментом у стилі пам'ятника. Пам'ятник відкрито 9 вересня 2010 року за участі Президента України Віктора Януковича та інших урядовців.[3]. |
| Чорнобильцям | 50°33′27″ пн. ш. 30°12′23″ сх. д. | .jpg.webp) | |||
Скульптури
| Назва | Автор | Дата встановлення | Розташування | Ідея скульптури | Фото |
|---|---|---|---|---|---|
| Старий і море | Назар Білик | 2009 | Парк біля міського ДК 50°33′20″ пн. ш. 30°12′41″ сх. д. | «За твором Ернеста Хемінгуея»[4] | |
| Ангел | Костянтин Добрянський | 2009 | Парк біля міського ДК 50°33′23″ пн. ш. 30°12′38″ сх. д. | ||
| Єдність | Адріан Балог | 2009 | парк Мирному атому 50°33′29″ пн. ш. 30°12′22″ сх. д. | «На створення скульптури „Єдність“ — надихнула природа, її багатство та безмежність. Вважаю, що останнім часом людина прагне відокремитися від природи, а це — неправильно. Не слід забувати, що ми — єдине ціле»[4] | |
| Плече героя | Володимир Кочмар | 2009 | Сквер ім. М. Булгакова 50°33′41″ пн. ш. 30°12′51″ сх. д. | «Скульптура, яку я роблю у Бучі, чимось нагадує статуї, які тисячоліття стоять на острові Пасхи. Я хотів би в ній передати дух тієї монументальності і ритму»[4] | |
| Костянтин Синицький | 2009 | Парк біля міського ДК 50°33′21″ пн. ш. 30°12′40″ сх. д. | «Вільне трактування біблейського сюжету, де є Адам, Єва, змій, спокуса… Задум — зобразити відношення між чоловіком і жінкою, підняти вічну тему: хто ж кого спокусив?»[4] | ||
| Річка долі | Петро Глемязь | 2009 | вулиця Героїв Майдану 50°33′04″ пн. ш. 30°12′54″ сх. д. | «Задумав створити досить ліричну композицію, яка пов'язана з нашими слов'янськими традиціями — зобразити дівчину на човні. Це досить просторова, тонка скульптура, яка складається з декількох деталей. Підставка під основну частину скульптури має тривимірний зміст — це вода в трьох напрямках. Скульптура побудована за принципом хреста і композиція працює як по вертикалі, так і по горизонталі. Тонка жіноча постать символізує материнство, життя, любов. Мене привабило у цьому задумі те, як тема давніх часів буде виглядати в сучасній скульптурі»[4] | |
| Мій острів | Олександр Мацюк | 2009 | парк Мирному атому 50°33′27″ пн. ш. 30°12′27″ сх. д. | «Це зображення людини, яка заглиблена в себе, замислена. Ідея показати такий стан прийшла сама по собі, без стороннього втручання»[4] | |
| Діана | Володимир Протас | 2009 | вулиця Енергетиків 50°33′04″ пн. ш. 30°12′47″ сх. д. | Діана — богиня полювання, природи. «У кожного своє уявлення про сюжети міфології. Я побачив Діану саме такою, яку передав у скульптурі: красивою дівчиною з птахом, якого вона тримає у руках, піднесених угору. До неба направляються і її помисли»[4] | |
| Людина і природа | Клим Степанов | 2009 | парк Мирному атому 50°33′27″ пн. ш. 30°12′25″ сх. д. | «Силует дерева, у який вписаний силует людини, поєднуючи таким чином дві сутності. Робота символізує єдність людини з природою. Крім того, символічною є і поза людини, яка простягла руки до неба, ніби оберігаючи природу»[4] | |
| Пробудження | Юрій Олійник | 2011 | Бучанський міський парк 50°34′04″ пн. ш. 30°13′23″ сх. д. | «Це постать жінки, яка тільки-но прокинулася. Вона — ніжна, тендітна, слабка і сильна водночас. Узагальнена скульптура на задану тематику асоціює жінку з красивою квіткою чи паростком»[5] | |
| Сирена | Андрій Садовий | 2011 | Бучанський міський парк 50°34′01″ пн. ш. 30°13′29″ сх. д. | «Зваблива красуня із заплющеними очима, яка причаровує і заманює неперевершеним голосом. Фігуру обрамлюють крила-хвилі»[5] | |
| Охоронець лісу | Богдан Корж | 2011 | Бучанський міський парк 50°33′55″ пн. ш. 30°13′12″ сх. д. | «Фігура зображатиме істоту з крилами — химеру, сфінкса, який охоронятиме ліс. Це такий собі оберіг, талісман, який буде літати і слідкувати за навколишнім порядком»[5] | |
| Єва | Іван Дем'ян | 2011 | Бучанський міський парк 50°34′02″ пн. ш. 30°13′13″ сх. д. | «Постать жінки-спокусниці, жінки-загадки. Лінії фігури — досить виразні і динамічні»[5] | |
| Маргарита | Клим Степанов | 2011 | Сквер ім. М. Булгакова 50°33′38″ пн. ш. 30°12′50″ сх. д. | «Cилует Маргарити за романом Михайла Булгакова „Майстер і Маргарита“. Скульптура зображує легку фігуру жінки, яка вилітає з вікна і „парує“ над містом — ніби межа між земним життям і містичними пригодами героїні. До речі, образ Маргарити, за задумом автора, можна сприймати і як образ музи, натхненниці»[5] | |
| Материнство | Василь Олашин (молодший) | 2011 | Бучанський міський парк 50°34′03″ пн. ш. 30°13′22″ сх. д. | «Фігура у вигляді матері з дитиною на руках»[5] | |
| Лісовичок | Олександр Єлізаров | 2011 | Бучанський міський парк 50°34′01″ пн. ш. 30°13′23″ сх. д. | «З одного боку — казковий персонаж, а з іншого — давній образ старослов'янської віри. Я вирішив створити „обличчя“ лісу — старого, доброго, глибокого образу»[5] | |
| Павлик-равлик | Петро Романюк | 2011 | Бучанський міський парк 50°33′53″ пн. ш. 30°13′07″ сх. д. | ||
| Дід дубовик[6] | Арсен Пелюшок | 2011 | Бучанський міський парк 50°33′55″ пн. ш. 30°13′09″ сх. д. | «Скульптура „Лісовий бог“ нагадує язичницькі монументи і несе в собі сакральний смисл, певну енергетику та ідею»[5] | |
| Паросток | Роман Кикта | 2011 | Бучанський міський парк 50°34′04″ пн. ш. 30°13′19″ сх. д. | Символізує життя[5] | |
| Лісова птаха | Віталій Дахівник | 2011 | Бучанський міський парк 50°34′03″ пн. ш. 30°13′08″ сх. д. | «Зображує пташку, яка тримає в дзьобі ягідку калини. Цією роботою автор хотів провести асоціацію між матір'ю і дитиною, з натяком на природу»[5] | |
| Спляча Мавка | Марина Товкач | 2011 | Бучанський міський парк 50°33′59″ пн. ш. 30°13′34″ сх. д. | ||
| Олень | Сергій Радько | 2011 | Бучанський міський парк | «Своєрідне переплетення людини з оленем і „говорить“ про мирне і гармонійне співіснування людини з тваринами, природою»[5] | |
| Мавка | Микита Зігура | 2011 | Бучанський міський парк 50°34′05″ пн. ш. 30°13′14″ сх. д. | «Зображає лісову Мавку, яка сидить на символічному дереві життя, роду. На цю роботу надихнув твір Лесі Українки „Лісова пісня“. …цей витвір є образом лісу, природи, первозданності та краси»[5] | |
| Майстер | Костянтин Синицький | 2011 | Сквер біля Novus 50°33′22″ пн. ш. 30°12′57″ сх. д. | ||
| Музика лісу | Андрій Дацко | 2011 | Бучанський міський парк 50°33′51″ пн. ш. 30°13′05″ сх. д. | Листок, тінь від якого нагадує музичний інструмент[5] | |
| Мудра черепаха | Бучанський міський парк 50°33′52″ пн. ш. 30°13′11″ сх. д. | ||||
| Музикант | Бучанський міський парк 50°34′01″ пн. ш. 30°13′05″ сх. д. | ||||
| Скрипка | Бучанський міський парк 50°34′05″ пн. ш. 30°13′22″ сх. д. | ||||
| Жаба-чарівниця | Бучанський міський парк 50°34′03″ пн. ш. 30°13′19″ сх. д. | ||||
| Олівці | Парк біля міського ДК 50°33′22″ пн. ш. 30°12′41″ сх. д. | ||||
| Київська площа 50°33′08″ пн. ш. 30°12′53″ сх. д. | |||||
| Тоторо | Алея Променад 50°32′55″ пн. ш. 30°12′37″ сх. д. |
Перспективи
Бучанська міська рада визначила для перспективного розвитку земельні ділянки:
- для відтворення та обслуговування садиби музею М. Булгакова (вул. Інститутська 55-А)
- для організації меморіального скверу та облаштування Братської могили загиблих в роки Другої світової війни (вул. Патріотів 20-А)
- для встановлення пам'ятного знаку жертвам голодомору 1932—1933 років і політичних репресій в Україні (в межах вулиць Тургенєва, Некрасова та Малиновського)
- для створення ландшафтного парку козацького побуту (на розі вулиць Шевченка та Тургенєва)[1].
Див. також
- Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Київська область/Буча
Виноски
- Бучанські новини. 10 червня 2011, сторінка 4. «Про комунальне господарство, культуру та роботу з підприємцями».
- Бучанські новини. 20 серпня 2010, стор. 2. «У Бучі буде пам'ятник Шевченку». Автор: Вікторія Кончаківська, Посилання.
- Бучанські новини. 10 вересня 2010, сторінки 1, 3. «Шевченко оселився в Бучі».
- Небесне в роскоші земній / Людмила Гладська // Бучанський міський Інтернет портал. — 2009. — 27 вересня. — Дата звернення: 10.04.2017.
- У Бучі проходить пленер скульпторів / Людмила Гладська // Бучанський міський Інтернет портал. — 2011. — 12 серпня. — Дата звернення: 10.04.2017.
- Майстер і його твір / Микола Дем’янов // Бучанський міський Інтернет портал. — 2016. — 12 серпня. — Дата звернення: 10.04.2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.