Пам'ятник Ісааку Бабелю (Одеса)

Валерій Хаїт, автор ідеї збору коштів на пам'ятник Бабелю, стверджує, що ідея зведення в Одесі пам'ятника Бабелю прийшла до нього в лютому 2007 року, коли, гуляючи по Одесі, він побачив тільки що встановлений за рахунок держави наприкінці Олександрівського проспекту пам'ятник українському діячеві Іванові Франку.

Зібрали ж колись одесити кошти на пам'ятник Пушкіну, чому б не оголосити про зборі коштів на пам'ятник такому всесвітньо відомому одеському письменникові, як Ісаак Бабель? Адже пам'ятника він заслуговує не менш ніж Іван Франко! Тим більше в Одесі…

Ініціатором збору коштів на пам'ятник Ісааку Бабелю в Одесі в 2007 році став Всесвітній клуб одеситів, віце-президентом якого був Валерій Хаїт. Ініціативу одеситів підтримала одеська мерія[2].

Був оголошений міжнародний конкурс на найкращий проєкт пам'ятника — міська влада підписала розпорядження «Про організацію проведення міжнародного містобудівного конкурсу на найкращий проєкт пам'ятника видатному громадянину Одеси — письменнику І. Е. Бабелю». Конкурс відбувся, коли була зібрана необхідна для преміального фонду сума (100 тисяч гривень[3]). Було отримано 24 проєктів від 21 учасника. У взяли участь відомі майстри, такі, як Михайло Нарузецький (США), Валерій Могутній (Білорусь), Йосип Табачник (Німеччина), талановиті скульптори Олександр Князік (Одеса) і Петро Штівельман (Ізраїль)[4].

Переможцем було визнано проєкт, запропонований московським скульптором Георгієм Франгуляном[4]. Скульптор пояснив, що на його думку час пам'ятників на високих п'єдесталах пройшов, тому він розташував постать героя на рівні глядачів, а також додав[2]:

… хочу звернути увагу, що в моєму макеті поруч з фігурою Бабеля — як би колесо. Кожен прочитає в цьому символі те, що відчує сам. Хтось побачить у ньому колесо тачанки з «Конармії», хтось почує стукіт коліс по бруківці транспортного засобу «Ізвозопромишленного підприємства Мендель Крик і Сини», для когось — це буде колесом історії, яке в той жорстокий час перемелювало долі людей. До речі, весь комплекс стоятиме на справжній одеській бруківці. Це буде рельєф старої бабелевской Одеси, як би піднятою з минулого…

— Георгій Франгулян

Тоді ще жива вдова Ісаака Бабеля, Антоніна Пирожкова, побачивши макет пам'ятника, сказала: «Я щаслива, що дожила до цього дня …». Фотографії макета пам'ятника Бабелю були послані сім'ї Бабеля, яка живе в США — дочка Бабеля Лідія Ісааківна і онук Андрій також схвалили проект Франгуляна[2].

24 червня 2008 Виконком Одеської міськради ухвалив рішення про спорудження в Одесі пам'ятника Бабелю за рахунок залучених коштів. 10 липня 2008 рішенням Міськради було узаконено вбрання для пам'ятника місце: перед будівлею школи № 117 на вулиці Рішельєвській, будинок 18, з боку вул. Жуковського[4]. Прес-конференцію, присвячену старту практичної роботи зі спорудження пам'ятника було проведено 15 травня 2009 року — символічна дата, так як саме в цей день Бабель був заарештований органами НКВС в 1939 році[2].

Міська рада виділила кошти на благоустрій майданчика під пам'ятник — 1 мільйон 200 тисяч гривень[5]. Паралельно з роботами з лиття бронзової скульптурної композиції йшли роботи з підготовки майданчика до її встановлення, які були практично завершені до середини літа 2011 року[4]. Спочатку відкриття пам'ятника хотіли приурочити до дня народження письменника — 13 липня[6]. Але відкриття пам'ятника відбулося у дні святкування дня народження Одеси — 4 вересня 2011 року.

На урочистій церемонії були присутні автор пам'ятника Георгій Франгулян, дочка письменника Лідія, онук Андрій, правнук Микола та дочка письменника Іллі Ільфа — Олександра Ільф.