Пантограма
Пантограма (грец. Παντα — весь та γραμμα — запис), омограма, рівнобуквиця, рівноримиця — твір комбінаторної поезії, в якому літерний склад віршованих рядків є попарно ідентичним, а відмінне лише розташування словорозділень. Пантограму також кваліфікують, як візуальну панториму: на відміну від власне панторими, у пантограмі вживаються слова однакового звучання, але можуть різнитися місця розташування наголосів, тоді як у панторимі використання слів однакового звучання супроводжується різним їх написанням.
В українській поетичній практиці популяризуванням пантограми займаються зокрема Віктор Марач та Володимир Книр. Перу останнього належить найдовша пантограма (водночас - панторим в українській мові (30 літер):
- Як раз дасте старому фельдшеру вати,
- якраз дасте старому фельдшерувати.
Та подовженого її варіанту (48 літер):
- Як ось видаватимете тамтому старенькому фельдшеру вати,
- якось ви даватимете там тому старенькому фельдшерувати.
Він же — автор найкоротшої пантограми в українській мові :
- О,
- О! (1 літера).
Для порівняння, найдовша відома пантограма в російській мові складається лише з 19 літер.
Джерела
- Александр Бубнов. Палиндромия: от перевертня до пантограммы // «Журнальный зал» (рос.)
- ПОЧИНОК Ю.М. ”УКРАЇНСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПОЕЗІЯ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ТЕКСТ, КОНТЕКСТ, ІНТЕРТЕКСТ
- Рівнобуквиці
- Поетичні майстерні. Пантограма, присвячена старому фельдшеру
- Поетичні майстерні. Пантограма-панторим, присвячений старенькому фельдшеру
- Поетичні майстерні. Ода літері О