Пан Пан
Паньпань (в китайських джерелах Дяньсунь, потім Дуньсунь) — тайське князівство, що існувало приблизно в III—VII століттях в північно-західній частині Сіамської затоки, в основному на перешийку Кра, ймовірно, з центром у місті Такола.
Про державу відомо небагато. Припускають, що являла собою своєрідну місто-державу (торгівельну політію). За однією з теорій сповідували вішнуїзм.
Паньпань пізніше була завойована державою Шривіджая під проводом Дхармасету десь в 775 році н. е.[1] Ця теорія знаходить своє підтвердження в існуванні Королівства Патані, яке займає ту ж саму область сьогодні, і яке так само відрізняється в культурі і мові від інших малайських областей, розташованих поблизу.
Паньпань посилало данину в Китай: під час Південних і Північних Династій в 529, 533, 534, 535 і 571 роках[2] і династії Тан в 616 та 637 роках[3].
Примітки
- Munoz, Paul Michel. Early Kingdoms of the Indonesian Archipelago and the Malay Peninsula. — Singapore : Editions Didier Millet, 2006. — P. 130–131. — ISBN 9814155675.
- Annals of Liang dynasty. Annals of Chen dynasty
- Annal of Tang dynasty. Foreign countries at the South
Література
- Берзін Е. О. Історія Таїланду (короткий нарис). — М.: Головна редакція східної літератури видавництва «Наука», 1973. — 317 с.