Парасейлінг
Парасейлінг (англ. раrаsailing: від англ. parachute — парашут + англ. sailing — плавання під вітрилом) — активний вид відпочинку, при якому людина закріплюється за допомогою довгого троса до рухомого транспортному засобу (зазвичай, до катера) і завдяки наявності спеціального парашута ширяє в повітрі. Якщо двигун транспортного засобу (ТЗ) досить потужний, то одночасно під парашутом можуть перебувати двоє-троє чоловік.
Опис
Парасейлінг є популярною розвагою на багатьох курортах світу. Перший парашут на канатному кріпленні в 1961 році виготовив П'єр-Марсель Лемуаньє (фр. Pierre-Marcel Lemoigne). А в 1974 році Бріан Гаскін (англ. Brian Gaskin) винайшов перший парасейл (спеціальний парашут для парасейлінгу) під назву Waterbird («Водна пташка»).[1] Незабаром починається комерційна експлуатація даного винаходу.
Як ТЗ може бути використовуватись як катер або водний мотоцикл на воді, так і снігохід або квадроцикл на землі. Довжина мотузки повинна становити близько 120 м при висоті польоту до 60 м. Маса ширяючого не повинен перевищувати 100 кг.[2]
Заходи безпеки
При парасейлінзі необхідно дотримуватися таких вимог безпеки[3]:
- Швидкість катера (або іншого ТЗ) повинна становити 50-60 км/год.
- Прилегла водна (земна) поверхня повинна бути вільна від будь-яких перешкод.
- Сприятливі погодні умови, несильний вітер (рух здійснюється проти вітру).
- Досвідчена команда мінімум з трьох осіб — керівника польотів, водія катера і помічника.
- Щоденна перевірка обладнання, ретельний інструктаж пасажирів.
При недодержання цих умов можливі нещасні випадки зі смертельними наслідками.[4]
Див. також
Примітки
- en:Parasailing — англійська вікіпедія.
- Парасейлінг Архівовано 9 грудня 2009 у Wayback Machine. — ActiveSport.info.
- Парасейлінг. — Сайт «Хобі та інтереси».
- В Дубаї парасейлінг заборонений. — Туркомпанія «Сага».