Паризький кодекс
Паризький кодекс Мая або «Кодекс Переса» (лат. Codex Peresianus) — фрагмент рукопису мая, що зберігся лише на 12 аркушах розміром 24 х 13 см. Рукопис має довжину 1,43 м, містить текст із 1600 ієрогліфів. На зовнішній стороні аркушів рукопису зображуються релігійні ритуали, пророцтва, численні божества, на зворотному — обряди Нового року, календар зі знаками зодіака на 364 дні.
«Паризький кодекс» зберігається в Національній бібліотеці Франції, де 1859 року був знайдений мовознавцем Леоном де Роні у сміттєвому кошику серед інших паперів. Кодекс знаходився у запечатаному конверті з фрагментарним написом іспанською «…que fue… o de…Perez»[1], конверт знаходився у бібліотеці принаймні з 1832 року. Зараз назва «Codex Peresianus» використовується рідко, щоб уникнути плутанини з іншим документом з цієї бібліотеки — «Codex Pérez». Дві зі збережених сторінок перебувають у поганому стані — на одній написи повністю зникли, на іншій збереглися лише у центральній частині.
Художні особливості
- Фахівці оцінюють художні якості цього кодексу нижче Дрезденського Кодексу.
- Декілька сторінок записано справа наліво, тоді як інші — зліва направо.
Примітки
- Léon de Rosny, Essai sur le déchiffrement de l'écriture hiératique d'Amérique centrale, 1876, cité dans: Claude Baudez et Sydney Picasso, Les cités perdues des Mayas, Découvertes Gallimard, p. 146.
Див. також
Література
- Günter Zimmermann. Die Hieroglyphen der Maya-Handschriften. — Hamburg: Cram de Gruyter, 1956. (нім.)