Парламентські вибори в Казахстані 2016

Позачергові парламентські вибори проведені в Казахстані 20 березня 2016 г до нижньої палати парламенту - Меджилісу. Дата була встановлена президентом Нурсултан Назарбаєвим 20 січня 2016 року, коли він розпустив Мажиліс після запиту самого Маджилісу на його розпуск 13 січня, з деяких причин розпуску є економічна криза, викликана низькими цінами на нафту. Легітимний термін Мажилісу мав закінчуватись тільки восени 2016 року [1]

2012  2021
Парламентські вибори в Казахстані 2016
20 березня 2016

Виборча система

98 безпосередньо обраних членів Мажилісу (нижньої палати парламенту) обираються з єдиного загальнонаціонального виборчого округу по пропорційному представництву з 7% відсотковим бар’єром. Місця розподіляються з використанням по методу великого залишку. Якщо сторони мають рівний за величиною залишок, партія, яка була зареєстрована в раніше отримує місце. Якщо тільки одна партія перетинає поріг, наступна партія з найбільшою кількістю голосів отримує щонайменше два місця.[2] Ще дев'ять місць обираються Асамблеєю народу, органом, обраним Президентом Казахстану.[3] Станом на 2016р., у Казахстані з населенням понад 17,6 млн осіб правом голосу володіють близько 9,8 млн осіб. Законодавством республіки не передбачений поріг мінімальної явки виборців для визнання виборів такими, що відбулися.[4]

Передумови

Вибори 2016 року є позачерговими, як наслідок указу Президента Республіки Казахстан від 22 січня 2016 року про розпуск Мажиліс за зверненням зробленим 13 січня 2016 року самими депутатами чинного Мажилісу 5 скликання, повноваження якого закінчуються восени 2016 року.

Основними причинами припинення повноважень чинного скликання депутатське звернення називало виконання нинішнім скликанням «своєї історичної місії» шляхом створення «законодавчої бази реалізації Плану Нації», необхідністю «широкої суспільної консолідації в відповідальний час», а також з «суміщенням виборів до парламенту з виборами до місцевих масліхатів».

Також причину проведення дострокових виборів експерти бачать в тому, що влада боїться дестабілізації ситуації в Казахстані на тлі зростаючого економічної кризи: зростання суспільної напруженості в результаті прийняття урядом непопулярних антикризових заходів підвищує ризики соціальної нестабільності і зниження рейтингу влади до кінця 2016 року - конституційного терміну виборів.

Хід кампанії

З лютого 2016 року почалася передвиборча агітація. Згідно з даними Центрвиборчкому, у виборах беруть участь шість партій - «Нур Отан», Комуністична народна партія Казахстану (КНПК), « Ак Жол », « Бірлік», «Ауил» та Загальнонаціональна соціал-демократична партія (ОСДП)[5]. Виборча кампанія не передбачала фінансування виборів з бютжету.[6]

Хід виборів

2016 Kazakhstani legislative election ballot.

Виборчі дільниці відкрилися у всіх регіонах республіки в 7:00 за часом Астани (2:00 за Києвом). У чотирьох західних областях - Актюбінській, Атирауській, Західно-Казахстанській і Мангістауській, які знаходяться в іншому часовому поясі, виборчі дільниці відкрилися на годину пізніше. Закриються дільниці повсюдно в 20:00 за місцевим часом (16:00 за Києвом), після чого почнеться підрахунок голосів виборців. Вибори пройдуть більш ніж на 9,8 тис. виборчих дільницях, створених на території Казахстану і за кордоном. В рамках установленої практики Центральна виборча комісія може оприлюднити попередні підсумки виборів до мажилісу вже 21 березня.[4]

Вибори проводились загалом на більш ніж 9,8 тисячі виборчих дільницях на території Казахстану і за кордоном. Станом на 12 годину за місцевим часом (9 година за Києвом) в голосуванні взяли участь уже понад 40 відсотків виборців.[7]

Результати виборів

На позачергових парламентських виборах в Казахстані перемогу здобула правляча партія президента Нурсултана Назарбаєва. За попередніми результатами парламентських виборів в Казахстані троє політичних партій пройшло 7% відсотковий поріг. Демократична партія Казахстану «Ак жол» та комуністична партія зайняли друге місце та третє місця, ледь подолавши поріг в 7%. Решта 3 партій в цьому парламенті не змогли зібрати необхідну кількість голосів, щоб пройти.

Розподіл голосів

  • Партія «Нур Отан» — 80,99%
  • Демократична партія "АкЖол" — 7,18%
  • Комуністична партія — 7,14%
  • Народно демократична партія "Ауил" — 2%;
  • Загальнонаціональна соціал-демократична партія — 1,18%;
  • Партія "Бірлік" — 0,29%.

В парламент пройшли Партія «Нур Отан», ДПК «АкЖол» и КПНК, які набрали 80.99, 7.18 та 7.14 відсотків. Списки виборців в цілому налічували 9 мільйонів 791 165 тис, явка виборців склала 7 мільйонів 500 тис або 76,6%

Спостереження

Представники місії Шанхайської організації співробітництва (ШОС) були присутні при закритті виборчих дільниць, підрахунку голосів виборців та складання протоколів про підсумки голосування, під час підрахунку голосів представники місії порушень не виявили. Про це повідомив глава місії спостерігачів від Шанхайської організації співпраці, заступник Генсекретаря ШОС Азіз Носіро в ході брифінгу в Центрвиборчкомі.[8]

«Місія відзначає високу активність громадян під час голосування. На всіх виборчих дільницях, які відвідали представники місії, перебували спостерігачі від політичних партій, інших громадських об'єднань РК, а також ряду міжнародних організацій, представники засобів масової інформації. Скарг та зауважень від даних спостерігачів по ходу виборчого процесу на адресу представників місії не надходило»[8]

Критика та визнання

  • Голова держави Нурсултан Назарбаєв висловив подяку республікансканскому штабу, а також членам штабів регіонів за роз'яснення політики партії і натхнення людей на єдність і на майбутні звершення. При цьому в ході Форуму переможців «Єдність! Стабільність! Творення!» Єлбаси зазначив, що участь казахстанців понад 77% - це рекорд в історії країни.
  • Голова мії спостерігачів від Південної Кореї заявив, що Республікою Казахстан запрошені численні спостерігачі від іноземних держав і міжнародних організації». «Це говорить про те, що Казахстан проводить вибори у відкритій і прозорій формі. Це - знак впевненості вашої держави[9]
  • За думкою журналістів зі світових медіа, міжнародна світова спільнота ніколи не визнавала прозорість виборів Казахстану, порівнюючи їх з політичним театром однієї правлячої партії.[10]

Див. також

  • Парламентські вибори в Казахстані 2021

Посилання

Примітки


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.