Парпури

Парпури козацько-старшинський, згодом — дворянський рід, можливо, грецького походження, що йде від Гната Парпури, ніжинського полкового хорунжого і осавула (1669, 1672). Його нащадки обіймали уряди сотенної старшини, військових товаришів і бунчукових товаришів у Ніжинському полку. До цього роду належав Максим Осипович (1763—1828), культурно-освітній діяч, директор медичних установ на Аптекарському о-ві в Санкт-Петербурзі (з 1789) та друкарні Медичної колегії (з 1793), автор перекладів із німецької мови трактатів з медицини й хімії та літературних творів, власним коштом видав «Енеїду» І.Котляревського (С.-Петербург, 1798). Заповів значні суми на підтримку Конотопського повітового училища, Чернігівської та Новгород-Сіверської гімназій, Харківського університету. Його син — Костянтин Максимович (бл. 1793 — р. с. невід.), письменник і поет. Один із представників роду — Самон Григорович (1798—1863), відомий лікар, доктор медицини (1830).

Парпури
Папарона
Опис герба: див. текст >>>

Підданство: Річ Посполита

Гетьманщина
Російська імперія

Рід внесений до 2-ї частини Родовідної книги Чернігівської губернії.

Джерела та література

Література

  • Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии, т. 2: Полк Нежинский. К., 1893
  • Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 4. К., 1914.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.