Патриція Ґольдман-Рекіш

Патри́ція Ґо́льдман-Рекі́ш (англ. Patricia Goldman-Rakic; при народженні Шу́ер англ. Shoer; 22 квітня 1937, Салем, Массачусетс, США — 31 липня 2003, Гамден, Коннектикут, США) — американська науковиця в галузі нейронаук, психіатриня й психологиня, викладачка Єльського університету.

Патриція Ґольдман-Рекіш
Ім'я при народженні англ. Patricia Shoer
Народилася 22 квітня 1937(1937-04-22)[1]
Сейлем, Массачусетс, США
Померла 31 липня 2003(2003-07-31)[1][2] (66 років)
Гамден, Нью-Гейвен, Коннектикут, США
Поховання Grove Street Cemeteryd
Країна  США
Діяльність нейронауковиця, викладачка університету, невролог
Alma mater Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі[3], Коледж Вассараd[3] і Peabody Veterans Memorial High Schoold
Заклад Єльський університет[3]
Членство Національна академія наук США[3] і Американська академія мистецтв і наук
У шлюбі з Pasko Rakicd
Нагороди

Ariëns Kappers Medald (1996)

Connecticut Women's Hall of Famed

Karl Spencer Lashley Awardd (1996)

International Prize by Fyssen Foundationd (1989)

премія Американської психологічної асоціації за значний науковий вклад в психологіюd (1991)

W. Alden Spencer Awardd (1982)

Robert J. and Claire Pasarow Foundation Award for Distinguished Contributions to Neuropsychiatric Researchd (1992)

Член Американської академії мистецтв і наук

honorary doctor of the University of Utrechtd

почесний доктор Університету Сент-Ендрюсаd

Ralph W. Gerard Prized (2002)

Життєпис

Патриція Шуер народилася у Сейлемі, штат Массачусетс, 22 квітня 1937 року[4]. Її батьки, Ірвін Ісідор Шуер (1912—1970) та Дженні Перл (1910—2000) мали коріння єврейських емігрантів з Латвії та Росії. Своє дитинство Патриція провела в Пібоді, і в тому ж місті відвідувала школу[5].

1959 року Ґольдман-Рекіш закінчила бакалаврат з відзнакою у коледжі Васара, а 1963 отримала докторський ступінь в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі[6]. Після постдокторантури в Каліфорнійському та Нью-Нью-Йоркському університетах, вона працювала в Національному інституті психічного здоров'я в галузі нейропсихології, зрештою ставши завідувачкою відділу еволюційної нейробіології (англ. Developmental Neurobiology). 1979 року стала викладачкою у школі медицини при Єльському університеті[7].

29 липня 2003 року науковицю збила автівка, коли вона переходила дорогу. Ґольдман-Рекіш померла два дні потому, в Гамдені, що в Коннектитуті[8].

Особисте життя

Була в шлюбі з Паско Рекішем, також науковцем у галузі нейронаук[7].

Примітки
Джерела
  1. Encyclopædia Britannica
  2. Base biographique
  3. Wasserman E. R. The Door in the Dream: Conversations With Eminent Women in Science — 2000. — P. 119–127. — ISBN 978-0-309-06568-9
  4. McFadden, Robert D. (4 серпня 2003). Patricia S. Goldman-Rakic, Neuroscientist, Dies at 66. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 18 серпня 2019.
  5. Patricia Goldman-Rakic. The Connecticut Women’s Hall of Fame.
  6. Fuster, Joaquín M. (2003-10). Patricia Goldman-Rakic 1937–2003. Nature Neuroscience (англ.) 6 (10). с. 1015–1015. ISSN 1097-6256. doi:10.1038/nn1003-1015. Процитовано 18 серпня 2019.
  7. In Memoriam: Patricia Goldman-Rakic, Preeminent Yale Neuroscientist who Made Groundbreaking Discoveries in Working Memory and Explored the Brain's Frontal Lobe. YaleNews (англ.). 1 серпня 2003. Процитовано 18 серпня 2019.
  8. Patricia Goldman-Rakic dies. The Scientist Magazine® (англ.). Процитовано 18 серпня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.