Пауль I Естергазі

Пауль I, принц Естергазі[2][3][4] (нім. Paul Fürst Esterházy von Galantha; угор. galánthai herceg Esterházy Pál) (8 вересня 1635[2][4][5] — 26 березня 1713) — перший принц Естергазі з 1687 до 1713 року, Палатин Угорщини з 1681 до 1713, імперський фельдмаршал.[2][5] Пауль також був поетом і композитором.[5][6] Брав активну участь у битвах проти турків під час Четвертої австрійсько-турецької війни (1663–1664) та Великої турецької війни (1662–1669).

Пауль I
нім. Paul
угор. Pál
Пауль I
Принц Естергазі
Палатін Угорщини
Попередник: Ладіслас
Спадкоємець: Міхал I
 
Народження: 8 вересня 1635(1635-09-08)
Айзенштадт, Королівство Угорщина
Смерть: 26 березня 1713(1713-03-26) (77 років)
Айзенштадт, Королівство Угорщина
Країна: Угорщина
Релігія: Католицизм
Рід: Естергазі
Батько: Ніколас, граф Естергазі
Мати: баронеса Кріштіна Найарі
Шлюб: Orsolya Esterházyd і Ева Текеліd
Діти: Mihály Esterházyd, József Esterházyd, Miklós Antal Esterházy de Galánthad, Gábor Esterházyd, László Ignác Esterházyd, Maria Theresia Anna, Gräfin Esterházy de Galánthad і Mihály Esterházyd[1]
Нагороди:
Кавалер ордена Золотого руна

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в Айзенштадті, Королівство Угорщина. Був третім сином Ніколаса, графа Естергазі та його другої дружини баронеси Криштіни Найарі.[2][3][7]

Пауль виховувався у глибоко релігійному дусі й навчався в єзуїтських інститутах у Граці та Нагішомбаті.[4][8] У ранньому віці він виявив літературні таланти.[9]

16 серпня 1652 року старший брат Пауля Ладіслас був убитий у битві проти турків при Везекеї.[2][3][4] Після цього Пауль замінив брата як графа Естергазі і став главою дому у віці 17 років.[3]

Родина
Портрет Пауля роботи Еліаса Відеманна

Пауль був одружений двічі.[2][3] Вперше він одружився зі своєю племінницею[2] графинею Урсулою Естергазі, дочкою його брата графа Іштвана та його дружини графині Ершебет Туржо, 7 лютого 1652 року в Айзенштадті.[2] Цей шлюб, зокрема, було укладено для того, щоб попередити розділ власності родини Естергазі[3] Пауль з Урсулою мали дев'ятнадцятьох дітей:[2]

  • принц Міклош Анталь Естергазі (1655—1695)[2]
  • граф Пауль Естергазі (1657—1664)[2]
  • графиня Каталіна Естергазі (1659—1664)[2]
  • граф Іштван Йозеф Естергазі (1660—1669)[2]
  • принц Ласло Ігнац Естергазі (1662—1689)[2]
  • принцеса Криштіна Естергазі (1663—1732)[2]
  • граф Елек Домокос Естергазі (1664—1673)[2]
  • граф Ференц Агостон Естергазі (1666—1673)[2]
  • графиня Ілона Естергазі (1667—1681)[2]
  • граф Януш Бенедек Естергазі (1668—1683)[2]
  • принцеса Орсоля Естергазі (1670-після 1696)[2]
  • Міхал I (1671—1721)[2]
  • граф Георгій Бернат Естергазі (1672—1672)[2]
  • принц Габор Естергазі (1673—1704)[2]
  • граф Пауль Естергазі (1675—1683)[2]
  • принцеса Анна Юлія Естергазі (1676—1700)[2]
  • граф Імре Естергазі (1677—1677)[2]
  • принцеса Анна Терезія Естергазі (1679-after 1692)[2]
  • принц Адам Естергазі (1680—1720)[2]

Після смерті першої дружини Пауль одружився з графинею Євою Текелі, дочкою Іштвана, графа Текелі та його дружини Марії Гілаффі.[2] Пауль та Єва мали таких дітей:[2]

  • граф Іштван Естергазі (1683—1683)[2]
  • принцеса Марія Терезія Анна Естергазі (1684—1755)[2]
  • принцеса Каталіна Роза Естергазі (1685—1686)[2]
  • принцеса Францішка Йозефа Естергазі (1686—1688)[2]
  • Йозеф I (1688—1721)[2]
  • принц Тамаш Ігнац Естергазі (1689—1689)[2]
  • принц Зиґмунд Ліпот Естергазі (1692—1693)[2]

Смерть
Родинне дерево

Пауль помер в Айзенштадті 26 березня 1713 року.[2][3][4] Пауль зробив своїми спадкоємцями синів Міхала та Йозефа, які правили окремо, але владу було об'єднано в руках Йозефа у 1721 році.[3][4]

Нагороди

Примітки
  1. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
  2. Miroslav MAREK. Esterházy de Galántha family. GENEALOGY.EU. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 23 квітня 2012.
  3. Esterházy Betriebe GmbH. I. Pál herceg (1635–1713). Esterházy Betriebe GmbH. Архів оригіналу за 20 червня 2007. Процитовано 23 квітня 2012.
  4. Austrian Ministry of Education, Science, and Culture. Esterházy, Paul I. Fürst. AEIOU Project. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 23 квітня 2012.
  5. Wendy Thompson and Caryl Clark. Pál [Paul] Esterházy. The Arts: Fine Art, Contemporary Art & Music. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 23 квітня 2012.
  6. Arnold, Denis (1983). The New Oxford Companion to Music, Volume 1. Oxford University Press. ISBN 0193113163.
  7. Chisholm, Hugh (1910). The Encyclopædia Britannica: A Dictionary of Arts, Sciences, Literature and General Information.
  8. Kvintesszencia Kiadó. HERCEG ESTERHÁZY PÁL. Kvintesszencia Kiadó. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 23 квітня 2012.
  9. Thomas, Joseph (1901). Universal Pronouncing Dictionary of Biography and Mythology, Volume 1. J.B. Lippincott Company.

Література
  • Markó László: A Magyar Állam Főméltóságai Szent Istvántól napjainkig. Magyar életrajzi lexikon (Magyar Könyvklub, 2000) ISBN 963 547 085 1
  • Csorba Csaba — Estók János — Salamon Konrád: Magyarország képes története (Magyar Könyvklub, 1998) ISBN 963 548 961 7
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.