Педро Симон

Про його життя у Іспанії до відправлення в Південну Америку відомо дуже мало. Навчався гуманітарних наук у монастирі Сан Франсіско де Картахена. Симон прибув до Нової Гранади у 1604 році з місією заснувати студії у францисканській провінції. З цього моменту обіймав посаду професора протягом наступних 14 років — до 1618 року.

Крім своєї посади викладача і проповідника, обіймав різні духовні посади: провінційний вибірник церковного округу, прелат монастиря Сан Франсіско в Богота, візитадор провінції Санта-Крус в Каракасі (сучасна Венесуела), на чию юрисдикцію потрапляли острова Санто-Домінго і Пуерто-Рико.

Він побував у різних місцях королівства. Одна з його найбільш відомих поїздок сталася в 1608 році, коли він взяв участь у свиті дона Хуана де Борха, президента Королівської Аудієнції, в його військової експедиції проти індіанців піхао, про що він детально описує у своїх хроніках.

3 червня 1623 року провінційним капітулом Педро Симон призначається головою церковного округу. У 1626 році його було переведено в монастиря Сан-Дієго-де Убате, де він раптово помер в період: десь з жовтня 1627 року по травень 1628 року.

Педро Симон склав обширнейшее історичний твір Noticias historiales de las conquistas de Tierra Firme en las Indias occidentales, більше відоме як «Noticias historiales» («Історичні повідомлення») з історії Колумбії і Венесуели, зокрема з історії цивілізації чибча-муїсків. При цьому більшу частину займає розповідь про завоювання і початок колонізації обох країн.

В його праці поєднані традиції іспанської прози і «магічний реалізм», яким згодом уславилася література Латинської Америки. У книзі наводиться великий географічний опис Королівства Нова Гранада. Структурна схема твору досить цікава й оригінальна: вона розділена на три частини, кожна з яких ділитися в свою чергу на сім повідомлень, а кожне повідомлення на глави.

Праця Симона, завдяки його критичного стилю та правдивості, а також лаконічності в питаннях історіографічних канонів, вийшов за рамки власне простого документально-інформативного рівня, і являють собою історичне джерело, що включає в себе всі сторони розвитку людських суспільств: він висвітлює питання соціальні, питання лінгвістики, антропології, релігії та інші. Він, правда, допустив ряд помилок при описі першовідкривачів, зважаючи давності подій.

Перша частина Noticias Historias була опублікована в Куенка (Іспанія) в 1627 році. У 1819 році намагалися видати повністю весь твір, але закінчилося тим, що були надруковані кілька глав третьої частини, в мадридському журналі «Continuación al Almacén de Frutos literarios», але при цьому редактори сильно змінили мову автора на свій лад.

В Англії в 1848 році були видані кілька фрагментів другій частині, і низка інших. У 1882—1892 роках Медардо Рівас, видавець з Богота, здійснив повне видання Noticias Historiales. У 1953 і 1981 роках було здійснено два нових видання в Боготі.

• Энциклопедия доколумбовой Америки. Часть 1. Южная Америка. Том 1. Хронисты, чиновники, миссионеры, историки XVI—XVII веков в Южной Америке: Биографии. Библиография. Источники. / под ред. А. Скромницкого. — К.: Blok.NOT, 2011. —С.250-254