Педро I (король Арагону)
Пе́дро I (ісп. Pedro I; 1068 або 1069 —28 вересня 1104) — король Арагону і Наварри (1094—1104). Син арагонсько-наваррського короля Санчо I. Старший брат арагонсько-наваррського короля Альфонсо I й арагонського короля Раміро II. Успадкував трон після смерті батька.
| Педро I араг. Pero I d'Aragón | ||
 Педро I | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 4 червня 1094 — 28 вересня 1104 | ||
| Попередник: | Санчо I | |
| Наступник: | Альфонсо I | |
| Народження: |
1068[1] Вальє-де-Ечо | |
| Смерть: |
27 вересня 1104 або 1104 Баль-д'Аран | |
| Поховання: | Pantheon of Kings of San Juan de la Peñad | |
| Країна: | Арагон і Kingdom of Pamplonad | |
| Рід: | Арагонська династія | |
| Батько: | Санчо I | |
| Мати: | Isabella of Urgelld | |
| Шлюб: |
Агнеса Аквітанська Берта Савойська | |
| Діти: | 1 син і 1 донька | |
| Автограф: |  | |
Біографія
Молоді роки
Походив з Арагонської династії. Син Санчо I, короля Арагону, й Ізабели де Уржель. 1085 році призначається графом Собрарбе і Рібаргоса зі столицею у м. Граус. У 1086 році оженився на доньці герцога Аквітанського.
1087 році брав участь у з'їзді знаті в Памплоні на чолі із Санчо I. Того ж року брав участь в облозі міста Тудела, яка завершилася невдачею. Наприкінці року очолив поход до Естаду, яку захопив. 1088 році зумів зайняти фортецю Монтеарагон, 1089 року — місто Монсон. Після цього розпочав підкорення долини Кіпка, яке завершив у 1093 році захопленням міста Альменар.
Королювання
Згідно із заповітом батька Педро I продовжив облогу міста Уеска. 1095 року Ахмед II Мустаіна, емір Сарагоси, спрямував велике військо на допомогу обложеному місту, але арагонський король розбив його у битві при Алькорасі. Незабаром Педро I захопив Уеску. Слідом за цим він сюди столицю з міста Хакі. У 1095 році підтвердив батьківську клятву вірності римській курії на чолі із папою римським Урбаном II. На це останній видав буллу Cum universis sancte, якою заборонялося відлучати арагонських королів і королев окрім самим папою римським.
У 1096 році прийшов на допомогу Сіду Кампеадору під Валенсію. У 1097 році оженився на доньці графа Савойського. Того ж року під час руху до фортеці Венікадель війська Педро I і Сіда потрапили у оточення військ Альморавідів на чолі із Мохамедом ібн Тасуфіном, небожем Юсуфа ібн Ташфіна, втім у великій битві при Байрамі християни здобули цілковиту перемогу. В результаті Педро I захопив Байрам, після цього разом з Сідом перемогли маврів у битві при Хатіва.
1100 року арагонцям вдалося зайняти місто Барбастро і фортецю Саріньяну, а також 1101 року намагався взяти Сарагосу, проте невдало. В підсумку захопив усі землі на північ від річки Ебро. Намагався спиратися на міста: як проти знаті, так й маврів. Для цього надав фуерос (привілеї) містам Барбастро — 1100 року, Капаррос і Сантакара — 1102 року. У 1104 році надав фуерос усім ідальго королівства.
Педро помер у 1104 році. Трон успадкував його брат Альфонсо.
Родина
1. Дружина — Агнеса, донька Вільгельма VIII, герцога Аквітанського
Діти:
- Педро (бл. 1086—1104), чоловік Марії Родрігес (доньки Сіда Кампеадора)
- Ізабелла (д/н—1104)
2. Дружина — Берта, донька П'єтро I, графа Савойського
Дітей не було
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #12096872X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
Джерела
- Antonio Ubieto Arteta: Historia de Aragón, Band 1. Saragossa, 1981.
- Rafael Altamira, La Spagna (1031—1248), in Storia del mondo medievale, vol. V, 1999, pp. 865—896
- Thomas N. Bisson (2000), The Medieval Crown of Aragon: A Short History (Oxford: Clarendon Press), 15.
- Christopher Tyerman (2006), God's War: A New History of the Crusades (London: Penguin Books), 659.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Педро I (король Арагону)
- Cawley, Charles. Aragon, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy.
- Cawley, Charles. Navarre, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy.