Перенесення
Перене́сення, або Енжамбема́н (фр. enjambement) — віршовий прийом, який полягає у перенесенні фрази або частини слова з попереднього рядка у наступний, зумовлений незбіжністю ритмічної паузи зі смисловою, хоч рядок при цьому втрачає свою інтонаційну викінченість.
Розрізняють три різновиди перенесення. Найпоширеніший — rejet — фраза, що заповнює попередній рядок, а завершується на початку наступного. Досить часто спостерігається у віршах Т. Шевченка:
- Не смійтеся, чужі люде!
- Церков-домовина
- Розвалиться… і з-під неї
- Встане Україна.
Вживається також coutre-rejet — фраза, яка розпочата в кінці першого рядка і повністю заповнює наступний рядок:
- Люби мене майбутню!
- А яку —
- Цього, напевно, я й сама не знаю (Любов Горбенко).
Трапляється і double-rejet — фраза, яка починається в кінці першого рядка і завершується на початку наступного, посилюючи експресію поетичного мовлення:
- Вертаюсь по Кузнечній. Сонце
- ще тільки-тільки. Так: мов тінь
- квачем (П. Тичина).
Павло Тичина вдавався й до рідкісного в українській версифікації складового перенесення, віднаходячи нові семантичні нюанси:
- Великодній дощ
- тротуаром шов —
- ковая зелена
- ярилась з-під землі.
Джерела
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
Посилання
- Енжамбеман, або Перенесення // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 332-333.
- Сходинки // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 448-449.