Перепьолкін Олексій Павлович

Мати — уроджена Єпанчіна[1]. Навчався в тульській гімназії і в Петровській землеробській і лісовій академії, де і закінчив курс в 1871 році. У 1874 році він був відряджений за кордон, де слухав лекції в Паризькому національному інституті, в Лейпцизькому університеті працював на агрономічної станції професора Стомана. У 1877 році Перепьолкін зайняв місце старшого вчителя з зоотехніки, анатомії та фізіології тварин в Харківському землеробському училищі, а в 1879 році переведений викладачем в Московську землеробську школу, де незабаром був обраний директором школи і Бутирського навчального хутора. Протягом 1890—1891 років — секретар Комітету скотарства, а потім секретар Московського товариства сільського господарства, яке в день свого 75-річного ювілею (1895) нагородило його великою золотою медаллю і обрало у почесні члени. 14 травня 1896 року був проведений з статських — у дійсні статські радники. Разом з А. С. Єрмоловим брав участь в обстеженні стану тонкорунного вівчарства на півдні Росії. Експерт на Всеросійській виставці домашніх тварин в Москві (1882), а також на міжнародній виставці мериносів у Харкові (1884).

З 17 вересня 1918 року працював у Румянцевскому музеї — був завідувачем сільськогосподарського наукового відділу[2].

Найбільш значні публікації А. П. Перепьолкіна[3]:

• «Фосфорнокислые удобрения» (Харьков: Унив. тип., 1878. — 85 с.),
• «Скотоводство в селе Бессонове» — имении Д. А. Путята (М.: тип. Индрих, 1874. — 32 с.),
• «Поездка в Тверскую, Ярославскую, Костромскую и др. губернии для изучения скотоводства и его экономического положения» (1875),
• «Краткий исторический очерк развития учения о кормлении сельскохозяйственных домашних животных и современное его положение» (СПб.: тип. т-ва «Обществ. польза», 1879. — 32 с.),
• «Многолетний опыт страхования скота на Западе» (М.: печ. С. П. Яковлева, 1881. — 22 с.)
• «Исследование современного положения тонкорунного овцеводства шерстяной торговли и шерстомоек на юге России» (1881),
• «Итоги Всероссийской выставки домашних животных в Москве в 1882 г.» (М.: тип. А. А. Левенсон, 1883. — 30 с.),
• «Положение винокуренной промышленности в России по отношению к сельскому и народному хозяйству» (1883),
• «Наблюдения из русской сельскохозяйственной практики» (М.: тип. А. А. Левенсон, 1884),
• «Записки с Ногайской степи, как о вероятном очаге скотской заразы» (1885),
• О современном тяжелом положении русского землевладения и о необходимости изменить существующий способ ведения хозяйства (М,: тип. А. А. Левенсон, 1886. — 18 с.),
• «Материалы к исследованию скотоводства и овцеводства в России» (1887),
• «Материалы по 24 выставкам племенного скота в Москве за время с 1867 по 1888 гг.»,
• «Краткий исторический очерк Московской земледельческой школы со времени её учреждения в 1819 г.» (1890; 2-е испр. изд. 1897. — 147 с.),
• Историческая записка об учреждении Императорского Московского общества сельского хозяйства и воспоминания о действиях и деятелях общества за истекшее 75-летие с 20 декабря 1820 г. по 20 декабря 1895 г. — М.: Товарищество скоропечатни А. А. Левенсон, 1895. (на обл. 1896) — 26 л. (издание 1897 г. с приложением 126 портретов).
• Историческая записка о 30-летней деятельности Московского общества сельского хозяйства и его президента И. Н. Шатилова — М.: Товарищество скоропечатни А. А. Левенсон, 1890. — 746 с.

Крім того, ним було зроблено велику кількість перекладів різних спеціальних брошур з англійської та німецької мов[4].

• Перепелкин, Алексей Павлович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)