Перхулі

Перхулі (груз. ფერხული), також перхісу або перхісулі[1] — грузинський народний танець, переважно чоловічий, відноситься до хороводних танців. Один із найдавніших грузинських танців[1].

Танець
{{{назва}}}

У Грузії відомо близько 20 видів перхулі, серед яких можна особливо відзначити багатоярусний перхулі, також відомий під назвами «орсартула» та «земкрело»[2]. Найбільш давні види перхулі збереглися у Сванетії[3].

Зазвичай виконується у супроводі хору. У процесі виконання темп перхулі змінюється від повільного до дуже швидкого. Музичний розмір перхулі — 3/4 або 4/4[4].

За старих часів виконання перхулі поєднувалося з представленням народного театру масок берікаоба[2].

25 березня 2013 року танець перхулі був включений до списку нематеріальної культурної спадщини Грузії[5].

Піджанри

У Грузії поширені два піджанри перхулі — культові та танцювальні. Культові перхулі виконувалися під час весільних та похоронних обрядів, а також на святах, присвячених язичницьким божествам[1]. Зображення танцюристів у масках, що виконують перхулі, знайдено на срібній чаші 2 тисячоліття до нашої ери, виявленої під час розкопок Тріалеті. На думку вчених, цей танець присвячений сванському мисливському божеству Далі[6]. У східних районах країни цей піджанр зберігся до XX століття. Перхулі цього піджанру зазвичай трьохдольні і мають синкопованний ритмічний малюнок[1].

Танцювальні перхулі дводольні і мають квадратну структуру (у той час як для культових перхулі квадратна структура є ознакою пізнього нашарування). Також для них характерне інтонаційне та ритмічне варіювання мелодії та послідовність хореїчної та ямбічної ритмічних фігур[1].

Примітки
  1. Ляхова Т.Л. Перхули. Belcanto (рос.).
  2. Перхули // Большая советская энциклопедия. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  3. Корнилова Е.С., Рахимбаева И.Э. Грузинская танцевальная культура как вид танцевального искусства // Развитие личности средствами искусства. Материалы VI Международной научно-практической конференции. — Саратов : Саратовский источник, 2019. — С. 281—289.
  4. {{{Заголовок}}}.
  5. UNESCO Culture for development indicators for Georgia (Analytical and Technical Report). EU-Eastern Partnership Culture & Creativity Programme (англ.). 2017. с. 82.
  6. ქართული ცეკვის ისტორია (груз.).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.