Петтері Таалас
Петтері Таалас (фін. Petteri Taalas; нар. 1961, Гельсінкі) — фінський метеоролог. Очільник Всесвітньої метеорологічної організації.[3][4][5]
Петтері Таалас | |
---|---|
Petteri Taalas | |
Народився |
3 липня 1961[1] (60 років) Гельсінкі, Фінляндія |
Країна | Фінляндія |
Діяльність | Всесвітня метеорологічна організація, Фінський метеорологічний інститут, метеоролог |
Alma mater | Гельсінський університет[2] |
Членство | Finnish Academy of Science and Lettersd |
Біографія
Народився у 1961 році у Гельсінкі. Навчався на факультеті фізики Гельсінського університету. Отримав ступінь доктора метеорологічних наук.
У 1997 році він став доцентом в Університеті Східної Фінляндії, а також читав лекції з динаміки атмосфери, глобальних змін і спостережень Землі в Гельсінському університеті та Гельсінському технологічному університеті. У 2000—2002 році — професор-дослідник в галузі дистанційного зондування озонового шару. У 2002 році став директором Фінського метеорологічного інституту. У 2005 році — директор Департаменту розвитку та регіональної діяльності. У 2007 році повернувся на посаду директора Метеорологічного інституту, яку займав до 2015 року.
Автор близько 50 публікацій з супутникових технологій, глобальних змін клімату і хімії атмосфери, а також десятків інших публікацій та презентацій.
З 1 січня 2016 року займає посаду Генерального секретаря Всесвітньої метеорологічної організації, на яку був обраний Світовим метеорологічним конгресом в 2015 році на чотирирічний термін повноважень.
Примітки
- https://web.archive.org/web/20190821034347/https://www.acadsci.fi/suomalainen-tiedeakatemia/jasenet/kotimaiset-jasenet.html
- https://public.wmo.int/en/about-us/secretariat/petteri-taalas
- Petteri Taalas. World Meteorological Organization. Retrieved 27 October 2016.
- CV Petteri Taalas - Finnish Meteorological Institute. En.ilmatieteenlaitos.fi. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016.
- WMO Campaign - Finnish Meteorological Institute. En.ilmatieteenlaitos.fi. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016.