Пилипчук Петро Пилипович
Пилипчу́к Петро Пилипович (нар. 13 жовтня 1947, с. Тернавка, Ізяславський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР) — український правник; Голова Верховного Суду України з 23 грудня 2011 року по 18 квітня 2013.
| Пилипчук Петро Пилипович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| [[File:|250px|center|Пилипчук Петро Пилипович]] | ||||||
| Голова Верховного Суду України | ||||||
| 23 грудня 2011 — 18 квітня 2013 | ||||||
| Попередник | Онопенко Василь Васильович | |||||
| Наступник | Романюк Ярослав Михайлович | |||||
| Народився |
13 жовтня 1947 (74 роки) с. Тернавка, Ізяславський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР | |||||
| Відомий як | суддя | |||||
| Громадянство |
 СРСР→ Україна | |||||
| Національність | українець | |||||
| Нагороди |
| |||||
Біографія
1973 — закінчив юридичний факультет Харківського юридичного інституту за спеціальністю «Правознавство». Обраний народним суддею Дзержинського районного народного суду Харкова.
1976 — обраний суддею Харківського обласного суду.
1980—1983 — заступник начальника відділу юстиції Харківського облвиконкому.
1983—2002 — суддя Верховного Суду УРСР, суддя Верховного Суду України.
2002 — обраний заступником голови Верховного Суду України.
2004 — обраний 1-м заступником голови Верховного Суду України.
Серпень 2010 — грудень 2011 — суддя Верховного Суду України.
23 грудня 2011 — обраний головою Верховного Суду України.
13 вересня 2012 — подав заяву про відставку в зв'язку з досягненням 13 жовтня 2012 граничного віку перебування на посаді судді[1] 18 квітня 2013 року — звільнений з посади голови Верховного Суду у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на посаді судді, відповідно до постанови Верховної Ради України.
Нагороди
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (27 червня 2013) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[2]
- Орден «За заслуги» I ст. (20 січня 2010)[3], II ст. (4 жовтня 2007)[4], III ст. (15 грудня 2005)[5]
- Заслужений юрист України (12 грудня 1995) — за особисті заслуги у здійсненні правосуддя, значний внесок у забезпечення захисту прав і свобод громадян[6]
- Почесна грамота Верховної Ради України.
- Суддя вищого кваліфікаційного класу.
Див. також
Примітки
- Петро Пилипчук подав заяву про відставку з посади голови Верховного Суду // РБК-Україна, 19.09.2012
- Указ Президента України № 355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- Указ Президента України № 53/2010 від 20 січня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України № 946/2007 від 4 жовтня 2007 року «Про відзначення державними нагородами України юристів»
- Указ Президента України № 1774/2005 від 15 грудня 2005 року «Про відзначення державними нагородами України працівників Верховного Суду України»
- Указ Президента України № 1148/95 від 12 грудня 1995 року «Про присвоєння почесного звання „Заслужений юрист України“»
Посилання
| Попередник: | Голова Верховного Суду України 23 грудня 2011 — 25 вересня 2012 |
Наступник: |
Онопенко Василь Васильович |
Романюк Ярослав Михайлович |