Пластун (РЕР)

«Пластун» — сімейство українських комплексів радіолелектронної розвідки. Розроблений компанією «НВЦ Інфозахист». Система призначена для пеленгування систем зв'язку противника, автоматизованого швидкісного радіомоніторингу, обробки та реєстрації даних перехоплення.

«Пластун» РП-3000.

На базі комплексу «Пластун» розроблена більш потужна система — «Архонт». [⇨]

Історія

За даними Defense Express, «Пластун РП-3000» з 2016 року постачався до Збройних сил України і використовувався у зоні бойових дій на сході України.[1][уточнити]

Станом на 2019 рік, комплекс «Пластун» РП-525 активно використовувався військами у бойових умовах.[2]

У лютому 2019 року компанія «НВЦ Інфозахист» представила на міжнародній виставці IDEX 2019 малогабаритну тактичну систему радіорозвідки «Пластун» РП-3000. Ця система — вдосконалена версія «Пластун» РП-525.[3][2]

У липні 2021 року систему «Пластун РП-3000» демонстрували для делегації з Бразилії на чолі з Едуардо Болсонаро.[4]

На 2021 рік, система «Пластун РП-525» використовувалася в 190-му навчальному центрі Сухопутних військ ЗСУ для навчання спеціалістів школи радіоелектронної розвідки.[1]

Опис

Система «Пластун» призначена для пеленгування систем зв'язку противника, автоматизованого швидкісного радіомоніторингу, обробки та реєстрації даних перехоплення. Такі системи здатні працювати у складі групи: в режимі реального часу вони здійснюють обмін даними для узгодження інформації про розташування джерел радіовипромінювання та їх характеристики для формування єдиного розвідувального поля.[1][5]

Дозволяє виконувати виявлення радіомереж та робочих частот тактичної (УКХ), оперативно-тактичної (КХ) ланки, засобів зв'язку та передачі даних малих диверсійно-розвідувальних груп, визначення місцезнаходження станцій зв'язку з ППРЧ, синхронну пеленгацію та демодуляцію частотно-модульованих сигналів, фіксацію цифрових каналів керування та передачі інформації, визначення місцезнаходження літальних апаратів і БПЛА включно, визначення координат станцій РЕБ (УКХ-діапазону, придушення GPS-сигналів, блокіраторів стільникового зв'язку, станцій активних завад БПЛА, виявлення способів передачі даних контр-батарейних засобів (АЗК-7).[2]

Тактико-технічні характеристики

«Пластун РП-3000»:[5]

  • Радіус застосування: до 15 км
  • Діапазон робочих частот: 25—3000 Гц
  • Час розгортання: до 20 хвилин
  • Час автономної роботи: до 8 годин
  • Вага: 39 кг

Модифікації

  • «Пластун РП-525» — базова система.
  • «Пластун РП-3000» — модифікація, розроблена із урахуванням результатів бойового застосування «Пластун РП-525».[3][1]
  • «Архонт» — модифікація «Пластун РП-3000-МН», що доповнена електромеханічною щоглою висотою 15 метрів, багатофункціональним автоматизованим постом радіорозвідки та комплектами супутникового зв'язку.[3][6]

Оператори

  • Україна
    • На 2021 рік до Збройних сил поставлено понад 100 комплексів «Пластун РП-3000».[5]

Оцінки

За даними Defense Express, на 2021 рік «Пластун РП-525» був одним з найбільш поширених виробів радіоелектронної розвідки, що надійшли до Збройних сил України від початку російської агресії проти України.[1]

Див. також

Примітки

  1. ​Розвідники опановують сучасні вітчизняні системи радіоелектронної розвідки | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 21 листопада 2021.
  2. Українську систему радіорозвідки «Пластун» РП-3000 представлено на IDEX-2019. MIL.IN.UA (укр.). 21 лютого 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  3. В УКРАЇНІ РОЗРОБИЛИ ТРИ НОВИХ КОМПЛЕКСИ ПЕЛЕНГАЦІЇ Й РАДІОРОЗВІДКИ ТА КОМПЛЕКС БОРОТЬБИ З БПЛА (ВІДЕО). defence-ua.com. Процитовано 18 липня 2019.
  4. STE провело демонстрацію української техніки для Бразильської делегації. spetstechnoexport.com (uk-UA). Процитовано 21 листопада 2021.
  5. Микола Федорків (23 Вересня 2021). Український малогабаритний комплекс радіорозвідки Plastun бачить ворожі об’єкти за 15 км - АрміяInform. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 21 листопада 2021.
  6. Наша тактична система радіорозвідки «Пластун» РП-3000 на IDEX 2019. Військовий навігатор України. 21 лютого 2019. Процитовано 18 липня 2019.[недоступне посилання з листопадаа 2019]

Посилання

Відео

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.