Площа святого Петра
Пло́ща Свято́го Петра́, або П'я́цца Сан П'є́тро (італ. Piazza San Pietro) — грандіозна площа у вигляді двох симетричних півкругів, розбита перед базилікою Св. Петра в Римі за проєктом Берніні в 1656–1667. Тут збираються натовпи віруючих, щоб слухати виступи понтифіка.
| Площа святого Петра | |
|---|---|
|
| |
| 41°54′07″ пн. ш. 12°27′26″ сх. д. | |
| Країна |
 Ватикан[1] |
| Розташування | Ватикан |
| Тип | майдан і boundary pointd |
| Стиль | Архітектура італійського барокоd |
| Архітектор | Лоренцо Берніні |
  Площа святого Петра Площа святого Петра (Ватикан) | |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
У 1930-му Беніто Муссоліні проклав від Замку Святого Ангела на площу широку вулицю Примирення (італ. Via della Conciliazione).
Площу обрамляє спроєктована Берніні напівкругла колонада Тосканського ордера. Посередині — єгипетський обеліск, привезений в Рим ще імператором Калігулою. У 1585 за папи Сікста V поставлений архітектором Доменіко Фонтана на теперішнє місце. Це єдиний обеліск у місті, який простояв в незмінному вигляді аж до Відродження. Середньовічні римляни вважали, що в металевій кулі на вершині обеліска зберігається прах Юлія Цезаря. Від обеліска по бруківці розходяться промені з травертина, влаштовані так, щоб обеліск виконував роль гномона.
Примітки
- archINFORM — 1994.