Повстання Патріотів

Повстання Патріотів (фр. Rébellion des Patriotes) — повстання населення Нижньої Канади (сучасний Квебек) проти британського панування, що відбулося у 18371838 роках.

Повстання Патріотів
Названо на честь Нижня Канада
Місце розташування Нижня Канада
Дата й час 6 листопада 1837
Час/дата початку 6 листопада 1837
Час/дата закінчення 10 листопада 1838
 Повстання Патріотів у Вікісховищі
Битва під Сен Дені. Листопад 1837 р.

Повстання очолила Партія Патріотів (фр. Parti patriote). Повстання об'єднала як франкомовних, так і англомовних мешканців провінції. Для перших йшлося перед усім про національно-визвольну боротьбу, для других — про покращення економічної, соціальної та правової ситуації. Повстанці проголосили незалежну Республіку Нижньої Канади.

Слід зазначити, що у той же період аналогічне повстання відбулося і у англомовній Верхній Канаді, де теж була спроба проголосити незалежність. Але там повстання не носило національного характеру і не набуло помітних розмірів.

Причиною повстання став багаторічний конфлікт між Законодавчою Асамблеєю (парламентом) Нижньої Канади та британською колоніальною адміністрацією. Це відбулося на фоні економічної та соціальної кризи, викликаної зростанням населення, прибуттям тисяч ірландських іммігрантів та епідеміями холери. На думку канадців, місцевому самоврядуванню не ставало повноважень для вирішення поточних проблем країни. Зі свого боку, Лондон відмовлявся розширити права Асамблеї.

До того, франкомовні канадці (предки сучасних квебекуа) — які становили від 70 % до 80 % населення — зазнавали національної та мовної дискримінації.

Повстання очолили франкомовний канадець Луї-Жозеф Папіно (фр. Louis-Joseph Papineau) та англомовний Роберт Нільсон (англ. Robert Neilson).

Разом з незалежністю, Патріоти проголосили численні правові зміни: рівні права для французької та англійської мови, свободу віросповідання, відділення церкви від держави та ін.

Католицька церква засудила повстання.

Після тривалих боїв з перемінним успіхом Патріоти зазнали поразки. Луї-Жозеф Папіно втік до Сполучених Штатів. Кількох революціонерів було повішено 15 лютого 1839 року, кількадесят — вислано до Австралії, решта отримала амністію.

Джерела

  • Boissery, Beverly. (1995). A Deep Sense of Wrong: The Treason Trials, and Transportation to New South Wales of Lower Canadian Rebels after the 1838 Rebellion, Toronto: Dundurn Press, 367 p. (ISBN 1550022423)
  • Brown, Richard. Rebellion in Canada, 1837-1885: Autocracy, Rebellion and Liberty (Volume 1) ((2012) excerpt volume 1; Rebellion in Canada, 1837-1885, Volume 2: The Irish, the Fenians and the Metis (2012) excerpt for volume 2
  • Buckner, Philip Alfred. (1985). The Transition to Responsible Government: British Policy in British North America, 1815–1850, Westport, Conn.: Greenwood Press, 358 p.
  • Burroughs, Peter. (1972). The Canadian Crisis and the British Colonial Policy, 1828–1849, Toronto: MacMillan, 118 p.
  • Decelles, Alfred Duclos. (1916). The "Patriotes" of '37: A Chronicle of the Lower Canadian Rebellion, Toronto: Glasgow, Brook & Co., 140 p. [translated by Stewart Wallace]
  • Ducharme, Michel. "Closing the Last Chapter of the Atlantic Revolution: The 1837-38 Rebellions in Upper and Lower Canada," Proceedings of the American Antiquarian Society 116 (2):413-430. 2006
  • Dunning, Tom. "The Canadian Rebellions of 1837 and 1838 as a Borderland War: A Retrospective," Ontario History (2009) 101#2 pp 129–141.
  • Greer, Allan (1993). The Patriots and the People: The Rebellion of 1837 in Rural Lower Canada, Toronto: University of Toronto Press, 385 p. (ISBN 0802069304) (preview)
  • Senior, Elionor Kyte. (1985). Redcoats and Patriotes: The Rebellions in Lower Canada, 1837–38, Ontario: Canada's Wings, Inc., 218 p. (ISBN 0920002285)
  • Mann, Michael (1986). A Particular Duty: The Canadian Rebellions 1837–1839, Salisbury (Wiltshire): Michael Russel Publishing, 211 p.
  • Tiffany, Orrin Edward]. (1980). The Relations of the United States to the Canadian Rebellion of 1837–1838, Toronto: Coles Pub., 147 p.
  • Ryerson, Stanley Bréhaut (1968). Unequal Union: Confederation and the Roots of Conflict in the Canadas, 1815–1873, Toronto : Progress Books, 477 p.
  • Manning, Helen Taft (1962). The Revolt of French Canada, 1800–1835. A Chapter in the History of the British Commonwealth, Toronto: Macmillan Company of Canada, 426 p.
  • Kinchen, Oscar Arvle (1956). The Rise and Fall of the Patriot Hunters, Toronto: Burns and Maceachern, 150 p.
  • Morison, John Lyle (1919). British Supremacy and Canadian Self-Government, 1839–1854, Toronto: S. B.Gundy, 369 p.
  • Schull, Joseph (1971). Rebellion: the Rising in French Canada 1837, Toronto: Macmillan, 226 p.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.