Повій, вітре, на Вкраїну
Повій, вітре, на Вкраїну — пісня на слова українського поета Степана Руданського.
Текст
Вірш написано 24 липня 1856 в Санкт-Петербурзі. Цей твір Степан Руданський адресував Марії Княгинецькій — своєму першому коханню, з якою змушений був розлучитися, їдучи до Петербурга продовжувати навчання[1].
Вперше надруковано в журналі «Основа» (1861, № 1, стор. 95 — 96). Автографів два: «Співомовки 1851—1857», стор. 71, звор. — 72, звор., і «Співомовки 1861», стор. 127—128.[2]
Музика
Текст покладено на музику Людмилою Александровою[3].
Згодом музикант, хормейстер і вчитель музики Владислав Заремба вдало аранжував пісню Людмили Александрової «Повій, вітре, на Вкраїну» для голосу та фортепіано.
Серед виконавців пісні — Анатолій Солов'яненко, Тетяна Ціхоцька, ВІА Світязь, ВІА «Чумаки» та ін.
Переклади
Літературознавці і перекладачі Борис і Костянтин Хоменки зібрали і 2003 року видали переклади вірша «Повій, вітре, на Вкраїну» мовами народів світу.
Примітки
- http://www.pisni.org.ua/songs/21420.html
- http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/R/Rudansky/Pisni/PovijVitreNaVkrajinu.html
- Оксана Богдан. Музыка и слова — не народные // Время, 18.11.2011.
Джерела
- Степан Руданський. Твори в 3-х тт. — К.: Наукова думка, 1972 р. — Т. 1. — С. 40 — 41.
- Горбатюк Василь. «Повій, вітре…» // Слово Просвіти. — 2014. — лютий.
- Руданський, Степан Васильович. Повій, вітре, на Вкраїну: Переклади мовами народів світу / Степан Васильович Руданський; Упоряд. Борис Васильович Хоменко, Костянтин Дмитрович Хоменко; Передм. Іван Дзюба.– К. : Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2003.– 320 с.– (Джерела духовності) ISBN 966-522-108-6