Позиційне сканування

Позиційне сканування (англ. positional scan, рос. позиционное сканирование) — у комбінаторній хімії — спосіб виявлення цільових за властивостями індивідуальних сполук у бібліотеці, за яким виготовляється колекція суббібліотек[1], рівна за числом загальному числу будівельних блоків, використаних у повній бібліотеці. У кожному пулі одна точка диверсифікації витримується сталою через введення одного будівельного блоку, тоді коли в інших позиціях використовують усі можливі структурні блоки.

Джерела
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0

Примітки
  1. У комбінаторній хімії — підмножина в комбінаторній бібліотеці, фізично відділена від решти бібліотеки, в основному з одним або більше певними будівельними блоками.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.