Поклади корисних копалин

Поклад може бути пластовим, лінзоподібним, штокоподібним та ін. Пластові поклади характерні для нафти, вугілля і ін. осадових корисних копалин. Жильні поклади типові для ендогенних родов. руд кольорових металів. Довгасті П., які мають форму труб — алмазоносні трубки кімберлітів. П., в якому кількість і якість корисної копалини забезпечують економічну доцільність його розробки, називають промисловим.

Будова покладу може бути:

- простою (однорідний тип і якість к.к. без суттєвих прошарків і включень); у цьому випадку застосовують валовий спосіб виймання;

- складною (коли вміст корисного компонента у копалині суттєво варіює, є прошарки перекривних порід); у цьому випадку застосовують селективне виймання;

- складною розосередженою (корисні копалини різної якості та прошарки і включення перекривних порід розміщені в надрах без чіткої закономірності, приклад — Тирниаузьке родовище, с.237, т. 1, МГЕ); використовують як валове, так і селективне виймання.

• Поклад вуглеводнів
  • поклад масивний
  • поклад газогідратний
  • поклад нафти і газу

План дослідної експлуатації — документ, який визначає задачі, послідовність проведення і техніко-економічні показники дослідної експлуатації покладу (родовища).

Сукупність засобів, з допомогою яких можна впливати і керувати процесом експлуатації покладу (розташування, кількість, порядок введення і режим роботи видобувних свердловин, нагнітання робочого аґента в пласт, умови нагнітання).

• Корисні копалини,
• Географія родовищ корисних копалин,
• Родовище корисних копалин.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування.