Покра
Покра або Пакора чи Покора — давній андський народ, котрий створив власну державу. Деякий час суперничав за владу у прибережній зоні з інками. Багато в чому успадкувало від цивілізації Уарі. У 1440-х роках було підкорено Тауантінсую.
Географія
Плем'я покра утворило державу на території сучасної провінції Ла-Мар регіону Аякучо (Перу), біля сучасного м. Уаманга.
Історія
Початок існування народу покра немає чітких відомостей. На думку більшості дослідників він тривалий час підпорядковувався володарям держави Уарі. Культура останньою значно вплинуло на організації державних органів і державного апарату покра. Народ мешкав уздовж річки Анкоягу (сучасна річка Мантаро).
З початком занепаду Уарі покра зуміли створити власну державу, яка в багато в цьому копіювала занепалу Уарі. Проте як держава Покра утворилася не відразу після занепаду Уарі. Втім до середини XIV ст. Покра перетворилася у потужну державу неподалік від узбережжя Тихого океану. Держава Покра простягалася від містечка Майонмарка (в області Андауайлас), на південному сходу — з племенами рукано і сора.
Згодом встановлюються дружні стосунки з племенами чанка, що прийшли з півночі. Завдяки цьому союзу Покра досягла ще більшого піднесення, ставши одним з потужніших державних організацій в Андах. В союзі з чанками війська покра виступили проти намірів інків розширити свої кордони. За деякими відомостями війська Покра брали участь у поході чанка проти куско у 1438 році.
Після цього покра відступили до своїх споконвічних володінь, ще раз підтвердив союз з рукано і сора. Напочатку 1440-х років держава Покра стикнулася з військами інками на чолі з Апу Конде Майта. У битві при Вілька покра зазнали важкої поразки. Після цього війна перейшла на територію покра. Слідом за цим з військом сюди вдерся Сапа Інка Пачакутек. Покра тривалий час (за різними джерелами — від 6 до 10 років) чинили спротив інкам. Зрештою інки остаточно підкорили цю державу, перетворивши її на уамані (провінцію) чверті-сую Чинчайсую з адміністративним центром Паукарай. деякі покра залишили батьківщину й перебрали на північний схід до джунглів.
Мова
Мова народу покра вважається членом протоаймарської мовної родини. На думку деяких дослідників мова покра була рідною до зниклої мови пукіна та сучасної мови аймара.
Джерела
- Purizaga Vega, Medardo (1967). «EL curacazgo Pocra». Los Pocras y el Imperio Incaico. pp. 9: 1967.