Полторацький Олександр Олександрович

Олександр Олександрович Полторацький  український волейболіст з пляжного та класичного волейболу, дворазовий Дефлімпійський чемпіон (Дефлімпійських Ігор 2009, 2013), бронзовий призер (Дефлімпійських Ігор 2005) , срібний призер (Дефлімпійських ігор 2017).

Олександр Олександрович Полторацький
Загальна інформація
Національність українець
Народження 20 жовтня 1986 року
Зріст 187см
Спорт
Країна  Україна
Вид спорту волейбол та пляжний волейбол
Спортивне звання Заслужений майстер спорту України
Участь і здобутки
Дефлімпійські ігри ХХ літні Дефлімпійські ігри ХХІ Дефлімпіьйскі ігри ХХІІ Дефлімпіьскі ігри XXIII літні Дефлімпійські ігри
Нагороди
Спортивні медалі
Представник  Україна
Волейбол
Дефлімпійські ігри
Срібло 2017 Самсун Волейбол
Спортивні медалі
Представник  Україна
Волейбол
Дефлімпійські ігри
Золото 2013 Софія Пляжний Волейбол
Спортивні медалі
Представник  Україна
Волейбол
Дефлімпійські ігри
Золото 2009 Тайбеї Пляжний Волейбол
Спортивні медалі
Представник  Україна
Волейбол
Дефлімпійські ігри
Бронза 2005 Мельбурн Пляжний Волейбол

Життєпис

Дефлімпійські ігри 2017

На XXIII літніх Дефлімпійських іграх, що відбувались у турецькому місті Самсун, Олександр разом зі збірною прибули як фаворити захищати свій чемпіонський титул, здобутий на попередніх Іграх-2013 у Софії, на чолі з Юлієм Грицютою.[1] Груповий етап відбувався з 20 по 23 липня. У ньому українці здобули перше місце послідовно обігравши Росію — 3:2 (20:25, 32:30, 25:21, 19:25, 15:12), США — 3:0 (25:15, 25:10, 25:8)[2], Іран — 3:0 (25:16, 25:11, 25:17) та Польщу — 3:0 (25:12, 25:7, 25:13).

На другому етапі волейбольного турніру Дефлімпіади команди продовжили грати за системою плей-оф. 25 липня відбувся чвертьфінал, у якому українська збірна змагалась з Бразилією та перемогла з рахунком 3:0 (25:14, 25:19, 25:9). За вихід до фіналу українцям знову протистояла збірна Росії. Цього разу збірна України перемогла — 3:1 (25:19, 22:25, 25:17, 25:20).[1]

У вирішальному матчі українці протистояли господарям змагань туркам. Команди зійшлися приблизно рівні за класом. Гру судили місцеві арбітри, які відзначилися досить неоднозначними рішеннями на користь господарів.[1] Подібне траплялося У кінцівках усіх трьох партій.[1] У підсумку перемогла збірна Туреччини — 3:0 (25:22, 25:21, 25:23).[3]

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.