Полубенські
Полубенські, Полубінські, Полубинські (пол. Połubeński, Połubiński) — литовсько-білоруський-український княжий магнатський рід, що тривалий час був впливовим за часів Великого князівства Литовського, згодом Речі Посполитої. Належить до гілки Ольгердовичів. Представники цього роду використовували власний варіант гербу Ястшембець.
Історія
Назва походить від назви маєтку Полубенськ, який знаходився біля Ліда (в подальшому с. Полубнікі); за іншою версією прізвище походить від назви села Полубічі або Полубіца (Polubicze, Polubica) в Берестейському воєводстві. Його надано Андрію-Вігунду, сину Ольгерда Гедиміновича. Перше володіння, вже в XVI ст. перестало бути власністю князів Полубенських, а друге володіння, яке в 1503 році, було подаровано князю Василю Полубенському, цілком могло перш перебувати у власності його предків.
Про перших представників цього роду замало відомостей, зазвичай вони йменувалися князями на Лубні. Першим, відомим історії, князем з цим ім'ям, був князь Андрій Полубенський, який перебуваючи на службі у короля Польщі та великого князя Литовського Казиміра IV, у 1482—1488 роках отримав грошове та майнове жалування (подарунки).
Про брата Андрія — Федора Полубенського, відомо, лише те, що він залишив після себе двох синів, які померли бездітними і одну дочку, сина якої, звали Щасний. Останній в 1533 році претендував на володіння своїх стрийків Івана і Льва Федоровичів Полубенських.
Піднесення роду почалося з князя Василя Полубенського, що першим отримав державну посаду — намісництво Володимирське на Волині. також зумів значно розширити власні володіння. Його син Лев і Іван продовжили справу батька з накопичення майно та посад. Втім ця гілка згасла у 1558 році.
Найбільшої впливу з часом набули нащадки другого брата — Івана Андрійовича Полубенського. Його сина Олександр став старостой вольмарським і каштеляном новогрудським. Його онук Костянтин був воєводою парнавським, а праонук Олександр-Гілярій — маршалком великим литовським і генеральним старостою жемайтським. Інший праонук Івана Полубенського — Дмитро-Самуїл — був воєводою новогрудським.
З кінця XVI ст. Полубинські перейшли у католицтво. Після смерті у 1685 році Криштофа Костянтина Полубенського припинила існування лінія Івана Андрійовича Полубенського. Більшість володінь перейшла до родів Радзивіллів та Сапіг.
За часів Російської імперії рід втратив князівський титул.
Родовід
- Андрій Ольгердович, князь Полоцький
- Федір Андрійович, князь Полубенський
- Федір Федорович, князь Полубенський
- Андрій Полубенський (пом. до 1499), в шлюбі з представницею роду Боговитиновичів
- Василь Полубенський (бл. 1480—1550), намісник Володимирський
- Лев (д/н—1544), державець Кричевський
- Марина Полубенська, дружина Станіслава Нарушевича
- Іван (д/н—1558), староста мстиславський
- Ганна (д/н—1547), дружина: 1) Олександра Сангушко, князя, старости гомельського; 2) Миколи Завіши 3) литовського боярина Еразма Довгірда
- Лев (д/н—1544), державець Кричевський
- Іван Полубенський (д/н—1556) — маршалком господарский
- Олександр Полубенський (д/н— до 1608), старостп вольмарський, каштелян новогрудський
- Олександр Полубенський (д/н—1616), староста вількійський (1586), підкоморій лідський (1603)
- Олександр Полубенський (пом. 1618)
- Костянтин Полубенський (пом. 1640), маршалок слонімський (1621—1625), каштелян мстиславський (1625—1633) і воєвода парнавський (1633—1640)
- Олександр-Гілярій Полубенський (1627—1679), великий маршалок литовский
- Домінік Ян Михайло Полубенський (пом. 1683), староста волковиський
- Криштоф Костянтин Полубенський (пом. 1685), староста Волковиський,
- Анна Маріанна Полубенська (пом. 1690), дружина великого канцлера литовського князя Домініка Миколи Радзивілла
- Ізабелла Гелена Полубенська (пом. 1721), дружина воєводи троцького і мстиславського князя Юрія Станіслава Сапіги.
- Габріель Полубенський (пом. до 1650)
- Казимир Полубенський (пом. до 1655)
- Владислав Полубенський
- Самуїл Полубенський
- Іероним-Костянтин Полубенський (д/н—до 1640)
- Констанція Полубенська, черниця
- Катаржина Полубенська, Князя Александра Огінського, каштеляна троцького
- Христина Полубенська, дружина Яна Каменського, подкомория вількомірського
- Евфразіна Полубенська, дружина 1) Болеслава-Александра Халецького, підкоморія речицького; 2) Владислава Гедройца, хорунжого смоленського
- Гальшка-Теодора Полубенська
- Петронелла Полубенськая, черниця.
- Олександр-Гілярій Полубенський (1627—1679), великий маршалок литовский
- Анна Полубенська, дружина судді земського Лідського Самуїла Кунцевича
- Аврелія Полубенська, дружина старости зігвульского Томаша Шклінського
- Клара Полубенська, черниця
- Богдана, дружина Ієроніма Юрійовича Ходкевича, каштеляна віленського
- Олександр Полубенський (д/н—1616), староста вількійський (1586), підкоморій лідський (1603)
- Іван Полубенський (д/н—1600), підстароста слонімський
- Михайло Полубенський (д/н—1651), суддя земський слонімський
- Лев Полубенський (пом. 1633)
- Микола Полубенський (пом. 1640), чашник слонімський
- Дмитро Самуїл Полубенський (пом. 1688), воєвода новогрудський
- Реміан Полубенський (пом. до 1748), підкоморій слонімський
- Леон Казимир Полубенський (пом. 1726)
- Теодор Полубенський (д/н—після 1720)
- Юзеф Полубенський (д/н—після 1727), староста курклянський
- Кшиштоф Полубенський (пом. 1766), староста курклянський
- Леон Полубенський (пом. бл. 1723)
- Дмитро Полубенський (пом. 1730), суддя земський слонімський
- Мартин Полубенський
- Людовік Полубенський
- Віктор Полубенський (пом. бл. 1794), войський слонімський
- Кшиштоф Полубенський (пом. 1766), староста курклянський
- Михайло Полубенський (пом. 1720), суддя земський слонімський
- Петро Полубенський (пом. 1727), єпископ жемайтський
- Антоній Полубенський (д/н—після 1712)
- Мартин Полубенський
- Антоній Полубенський
- Гілярій
- Софія Полубенська
- Флоріанна Полубенська, дружина Анджея Яна Немцовича, стольника вітебського
- Євфрозина Полубенська, черниця бенедиктинського монастиря
- Катаржина Полубенська, черниця бенедиктинського монастиря
- Клара Полубенська, черниця
- Іоанна Полубенська, черниця-бригітка, абатиса
- Анна Полубенська, дружина Станіслава Папроцького
- Анна Полубенська
- Ельжбета, черниця-бригітка
- Констанція Полубенська, дружина Казимира Воловича, судді земського слонімського
- Софія Полубенська
- Гальшка, дружина Єжи Масальського, стольника брацлавського
- Юстина Полубенська
- Цецилія Полубенська
- донька, дружина Тишкевича (ім'я невідоме)
- донька, дружина Зухановського (ім'я невідоме)
- Михайло Полубенський (д/н—1651), суддя земський слонімський
- Михайло Полубенський (д/н— бл. 1560)
- Андрій Полубенський (пом. 1601)
- Дмитро Полубенський
- Олександр Полубенський (д/н—1616)
- Януш Полубенський
- Кшиштоф-Кароль Полубенський
- Олександр Рейнгольд Полубенський (д/н—після 1679), хорунжий смоленський
- Домінік Полубенський, хорунжий смоленський
- Катаржина Полубенська
- Барбара Полубенська
- Юзеф Полубенський (д/н—після 1640), підсудок слонімський
- Казимир Полубенський, писар земський слонімський
- Людовік Полубенський
- Домінік Полубенський
- Костянтин Полубенський
- Владислав Полубенський
- Текля, дружина Бенедикта Ольшевського, гродського писаря пронського
- Теофілія Полубенська
- Феліціан Полубенський
- Мартин Полубенський
- Юзеф Полубенський (пом. 1675)
- Людовіка Полубенська, дружина Олександра Сенявського
- Кшиштоф Полубенський (пом. 1677), суддя земський слонімський
- Ієронім Полубенський
- Мартин Полубенський
- Станіслав-Стефан Полубенський (д/н—після 1794), писар слонімський
- Гелена Полубенська, дружина представника роду Рипінських
- Домініка Полубенка, дружина роду Мануцці
- Францишка Полубенська, дружина представника роду Шумковських
- Бригітта, дружина представника роду Войниловичів
- Ігнацій Полубенський, священник-бернардинець
- Юзеф Полубенський, королівський хорунжий
- Бенедикт Полубенський
- Францишек Полубенський
- Ієронім Полубенський (д/н—після 1799), суддя земський слонімський
- Станіслав-Стефан Полубенський (д/н—після 1794), писар слонімський
- Владислав Полубенський
- Мартин Полубенський
- Ян Полубенський
- Францишек Полубенський
- Казимир Полубенський, підчаший слонімський
- Людовік Полубенський
- Леон Полубенський (д/н—після 1765), скарбник гродненський
- Антоніна Полубенська
- Ян Полубенський
- Юзеф Полубенський (д/н—після 1799), крайчий слонімський
- Єжи Полубенський, архидиякон віленський
- Людовік Полубенський
- Станіслав Полубенський, чернець-домініканець
- Юстина Полубенська, дружина Зенковіча-Перетруського
- Ізабелла Полубенська, дружина Міхала Домініка Дорія-Дерналовича стольника смоленського
- Христина Полубенська, дружина 1) Яна Глинского; 2) Стефана Гоздовського
- Анна Полубенська, дружина 1) Вгімонта; 2) Єжи Глембицького-Юзефовича, пістолья вітебського
- Катаржина Полубенська, дружина представника роду Биковських
- Теодора Полубенська, черниця
- Ієронім Полубенський
- Даніель Полубенський
- Яцек Полубенський
- Марія, дружина Яна Мостовського
- Казимир Полубенський, писар земський слонімський
- Олександр Полубенський (д/н— до 1608), старостп вольмарський, каштелян новогрудський
- Федір Полубенський (пом. після 1580)
- Петро Федорович Полубенський
- Григорій Федорович Полубенський
- Матвій Полубенський (д/н—після 1607)
- Станіслав Полубенський (пом. 1660), підкоморій слонімський
- Кароль Полубенський (д/н—після 1687), войський мстиславський
- Габріель Полубенський (д/н— до 1675), капітам королівського війська
- Юстина Полубенська, дружина Трояна Войниловича
- Софія Полубенська, черниця бернардинського монастиря
- донька, дружина представника роду Скорульських
- Станіслав Полубенський (пом. 1660), підкоморій слонімський
- Юзеф Полубенський
- Василь Полубенський (бл. 1480—1550), намісник Володимирський
- Федір Федорович Полубенський (пом. до 1500)
- Іван Федорович Полубенський (пом. до 1528)
- Лев Федорович Полубенський (пом. до 1528)
- донька, дружина князя Михайла Вишневецького-Збаразького
- Андрій Полубенський (пом. до 1499), в шлюбі з представницею роду Боговитиновичів
- Федір Федорович, князь Полубенський
- Федір Андрійович, князь Полубенський
Джерела
- J. Wolff Kniaziowie litewsko-ruscy od końca XIV wieku
- J. Tęgowski Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów Poznań — Wrocław 1999, s. 68
- Gajl T. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk: L&L, 2007. — ISBN 978-83-60597-10-1.