Полупанов Володимир Іванович

У його батьків було троє дівчат і троє хлопців. Після школи навчався у профтехучилищі, механізатор.

Після строкової був у лавах миротворчих сил у Іраку, згодом у «Французькому легіоні».

Призваний 31 липня 2014-го. 1 серпня дружина народила другу дитину. Розвідник, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада.

6 лютого 2015-го загинув під час штурмових дій терористами взводного опорного пункту поблизу Рідкодуба. Власним життям врятував від загибелі старшого лейтенанта.

Вдома залишилися дружина, двоє маленьких синів — Станіслав і Родіон.

Похований у Липовці.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

• нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).

На школі (колегіумі ім. Липківського), де він навчався, встановлено меморіальну дошку. Ім'я героя залишилось в назві однієї з вулиць міста Липовець.[1]

• Указ Президента України від 26 лютого 2015 року № 108/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
• Полупанов Володимир Іванович
• Володимир Полупанов, що загинув під Дебальцево, вишкіл пройшов у «Французькому легіоні»
• Розвідник Володимир Полупанов із Липовця ціною власного життя врятував командира^{[недоступне посилання з липня 2019]}