Полібан
Полібан (нім. Polybahn) — фунікулер у місті Цюрих, Швейцарія. Лінія сполучає Центральну площу з терасою біля головного корпусу «ETH Zürich», який раніше називався «Айдгенессишес Політехникум», і від якого фунікулер отримав свою назву. Попередні назви: «ШБГ Полібан» і «Цюрихбергбан». Лінія належить банківській групі UBS AG та є під орудою від їхнього імені Verkehrsbetriebe Zürich.[1][2][3][4]
| Полібан | |
 | |
| Названо на честь | Федеральна вища технічна школа Цюриха |
|---|---|
| Держава |
 Швейцарія |
| Адміністративна одиниця |
Цюрих Цюрих |
| Власник | UBS |
| Оператор | Verkehrsbetriebe Zürichd |
| Дата офіційного відкриття | 1889 |
| Максимальний похил | 260 ‰ |
| Ширина колії | Метрова колія |
| Початкова чи кінцева точка | Central |
| Довжина або відстань | 0,176 км |
| Сукупна висота підйому | 41 м |
 Полібан у Вікісховищі | |
Історія
В 1886 році була видана концесія на спорудження та експлуатацію фунікулера — лінію відкрила компанія «Цюрихбергбан» в 1889. Фунікулер спочатку був водним (налив води в баластний бак під вагоном на верхній станції, спорожнення внизу); в 1897 році залізниця була переведена на електропривід. [5]
В 1950 році компанія «Цюрихбергбан» почала втрачати гроші, і врешті-решт (у 1970-х роках) вирішила не продовжувати концесію. В 1972 році був створений фонд, щоб допомогти зберегти «Полібан». В 1976 році «Об'єднаний Банк Швейцарії», тоді відомий німецькою як «Швайцерише Банкгезелльшафт» (SBG), врятував «Полібан», та перейменував на «ШБГ Полібан». Лінія та вагони були відремонтовані на заплановані ще 20 років служби. [5]
В 1996 році залізниця зазнала реконструкції. 21 жовтня 1996 року залізницю знову відкрито і тепер рекламується під назвою «ЮБС Полібан», що відображає ребрендинг (у 1998 році) банківської групи-власника як UBS AG. В 1998 році лінія встановила новий рекорд, перевізши понад 2 мільйони пасажирів. [5]
30 травня 2021 року «Полібан» було закрито на реконструкцію, а вагони вивезені. «Полібан» знову відкрито 17 вересня 2021 року. [6][7]
Параметри
Лінія має наступні параметри:[3][4][1]
| Кількість вагонів | 2 |
| Кількість зупинок | 2 |
| Конфігурація | Одноколійна з роз'їздами |
| Режим роботи | Автоматичний |
| Двигун | Трифазний змінного струму зі зміною частоти |
| Довжина | 176 м |
| Підйом | 41 м |
| Середній градієнт | 23 % |
| Ширина колії | 955 мм |
| Пасажиромісткість | пасажирів у вагоні |
| Максимальна швидкість | 2.5 м/с |
| Час подорожі | 100 секунд |
| Інтервал | Що 2.5 хвилини |
Примітки
- UBS Polybahn (German). VBZ. Архів оригіналу за 15 листопада 2011. Процитовано 9 серпня 2011.
- Zürich - Polybahn. Lift-World.info. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 9 серпня 2011.
- Polybahn. Funiculars.net. Pantograph.se. Архів оригіналу за 22 лютого 2013. Процитовано 9 серпня 2011.
- Eisenbahnatlas Schweiz. Verlag Schweers + Wall GmbH. 2012. с. 65. ISBN 978-3-89494-130-7.
- Geschichte der UBS Polybahn [History of the UBS Polybahn] (German). VBZ. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 9 серпня 2011.
- UBS Polybahn. polybahn.ch. UBS Polybahn. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
- Vögeli, Dorothee (17 вересня 2021). Die rote Bahn von Zürich rumpelt wieder zur Polyterrasse hinauf – neu auch sonntags [The red train from Zurich rumbles up to the Polyterrasse again - now also on Sundays]. Neue Zürcher Zeitung (нім.). Процитовано 30 грудня 2021.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полібан