Полікуб

Як і в випадку з поліміно кількість різноманітних варіантів залежить від умов достатньої різниці. Наприклад чи вважати фігури утворені дзеркальними та поворотними перетвореннями тотожними початковим фігурам чи ні. Наприклад серед тетракубів існує 6 дзеркально-симетричних й один хіральний, які утворюють 7 вільних або 8 односторонніх. На відміну від поліміно, рахуючи полікуби дзеркально перетворені фігури вважаються різними, через то, що в просторі неможливо перетворити полікуб у його дзеркальне відображення.

Кевін Гонг знайшов кількість полікубів до 16 порядка.

Як і в разі поліміно, полікуби можуть бути класифіковані залежно від того, скільки у них є осей симетрії. Полікубічні симетрії (класи спряженості підгруп ахіраль восьмигранної групи) вперше були перераховані В. Ф. Лунноном у 1972. Більшість полікубів є асиметричними, але багато які з них мають більш складні групи симетрії, аж до повної групи симетрії куба з 48 елементами, також, наприклад, існує сім можливих форм 8-кратною симетрії.

Тессеракт (чотиривимірний гіперкуб) складається з восьми кубів, що є його гранями, а тому, як куб може бути розгорнутим в гексамін, тессеракт може бути розгорнутим в октокуб. Тессеракт також може бути представлений у розгортці, що імітує відому розгортку куба в латинський хрест: він складається з чотирьох кубиків складених один поверх один одного та ще з чотирма кубиками, прикріплених до вільних квадратних граней другого зверху куба так, щоб сформувати тривимірний подвійний хрест. Сальвадор Далі використовував цю форму в його праці «Розп'яття» (1954), також вона описана в оповіданні Роберта А. Хайнлайна «І побудував він дім…» («Дім чотирьох вимірів»). На честь Далі, цей октокуб був названий хрест Далі.

• Модель гексокуба зроблена Kadon
• симетрія полікубів^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• розв'язання полікубів^{[недоступне посилання з липня 2019]}