Політичні інститути

Політичний інститут, частіше вживається в множині політичні інститути — різновид соціальних інститутів завданнями яких є встановлення, виконання та підтримання влади. Поняття політичних інститутів виникло на основі стабільної та повторюваної моделі відтворення влади в суспільстві, яка має спільні риси організації в будь-якому суспільстві. Поняття є досить розмитим, часто терміном може означатись якась окремо взята норма чи стала система звичаїв, тобто, політика (англ. policy) встановленого (лат. institūtus) взаємовідношення до такої норми в суспільстві.

Стійкість та сталість

Стійкість та сталість політичних інститутів, яка склалась протягом довгого часу, пояснюється нормами, санкціями та звиканням. Перераховані властивості прийнято називати атрибутами інституту.

  • Норми, що регламентують характер взаємодії, їх стабільність, цінність, корисність
  • Санкції, що перешкоджають відхиленню від нормативних моделей поведінки
  • Звикання людей до складеного інституційного порядку.

Перераховані норми роблять політичні інститути об'єктивними, самовідтворюваними, незалежними від волі і бажання окремих індивідів. Таким чином, поведінка окремих індивідів, їхніх норм та правил стає не впливовою в суспільстві.

Склад

Типово, політичний інститут може складатись із:

  • Певних груп людей, уповноважених суспільством виконувати соціально значимі функції;
  • Організацій, для виконання різних функцій;
  • Сукупності матеріальних та інших засобів діяльності, що дозволяють організаціям або групам осіб виконувати політичні дії;
  • Сукупності політичних ролей та сталих норм, важливих для суспільства в цілому.[1]

Види

Існування політичних інститутів окремо від сучасного суспільства неможливе, політичний інститут реалізуються тільки в діях людей, що відтворюють відповідний тип відносин та взаємодій. Прототипи розвитку політичних інститутів є на всіх етапах розвитку суспільства, у сучасному суспільстві існують такі основні політичні інститути:

  • Інститут держави — є центральним, базовим елементом організації суспільства в політичну систему[2]
  • Інститут парламентаризму — виконує функції регулювання відносин з приводу створення основних правових норм, законів і представництва інтересів різних соціальних груп в державі;
  • Інститути виконавчої влади — регулює систему взаємодій, що складаються між органами, посадовими особами, які здійснюють поточне управління суспільними справами і населенням країни;
  • Інститут державної служби — регулює професійну діяльність людей, що належать до особливої ​​статусної групи;
  • Інститут глави держави — забезпечує стійке відтворення суспільних відносин, дозволяє лідеру держави виступати від імені всього народу, бути вищим арбітром в суперечках, гарантувати цілісність країни, непорушність конституційних прав громадян;
  • Інститут судової влади — регламентує відносини з приводу суперечок і конфліктів, структурує поле політичних владних відносин, роблять взаємодії людей чітко визначеними та стійкими.

Посилання

Примітки

Література

  • Політичні інститути країн Центрально-Східної Європи: порівняльний аналіз : навч. посіб. / А. С. Романюк, В. С. Литвин, Н. В. Панчак-Бялоблоцка ; за заг. ред. А. С. Романюка ; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів : Вид-во ЛНУ, 2014. – 462 с. : табл. – Бібліогр.: с. 435-461 (404 назви). – ISBN 978--617-10-0131-2
  • Порівняльний аналіз політичних інститутів країн Західної Європи : монографія / А. С. Романюк ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2007. — 391 с. : табл., портр. ; 20 см. — Бібліогр.: с. 365—389 (481 назва) та в кінці розд. — 1 000 пр. — ISBN 978-966-613-559-г (помилк).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.