Помираючий денді
Помираючий денді — картина Нільса Дардела, написана у 1918 році[1], є частиною колекції музею сучасного мистецтва у Стокгольмі.
Помираючий денді Den döende dandyn | |
Автор | Нільс Дардел |
---|---|
Час створення | 1918 |
Місцезнаходження | Музей сучасного мистецтва (Стокгольм) |
Опис
«Помираючий денді» Нільса Дардела характеризується використанням інтенсивних кольорів і хвилястих форм[2][3]. Техніка відзначена впливом Матісса.[4]
Хоча денді і лежить на смертному одрі, вмираючий не дивиться на небо, натомість тримає у руці дзеркало. Чоловіка оточують скорботники. Один з них — чоловік у фіолетовому піджаку — плаче в хустинку та відвертається від помираючого. Натомість, погляди трьох жінок прикуті до головного героя картини.
Зміст почорнілого дзеркала — неоднозначний, а назва наштовхує на думку про те, що у свої останні моменти життя людина піклується про зовнішній вигляд. Це може бути пародією на цілий жанр посмертних портретів. У ранній версії картини денді тримає віяло, і його очі цілковито заплющені. Дардел вже зображував смерть на своїх картинах — Похорон у Сенлісі (1913) зображує катафалк та траурну процесію.
- Рання версія, 1918
- Похорон у Сенлісі, 1913
Історія
У 1984 році картину було продано на аукціоні. Тоді «Помираючого денді» оголосили одним з найцінніших творів мистецтва Швеції. Висока ціна фінансиста Фредріка Рооса визнавалася симптомом капіталістичного арт-ринку.[3] 3,4 млн крон стали рекордними для шведського мистецтва. За чотири роки, у 1988, Роос продав картину за 13 мільйонів доларів фінансисту Хансу Туліну. Згодом картина опинилися у руках ще одного фінансиста, Томаса Фішера (Тулін оголосив про банкрутство у 1991 році). Станом на 2016 рік, «Помираючий денді» належить музею сучасного мистецтва.[5]
Примітки
- «Nils von Dardel».
- bukowskismarket.com. Архів оригіналу за 28 грудня 2013. Процитовано 27 травня 2016.
- halmstad.se
- The Dying Dandy. www.europeana.eu. Процитовано 28 квітня 2016.
- «Den döende dandyn under klubban».
Посилання
- Den döende dandyn[недоступне посилання з квітня 2019], музей сучасного мистецтва