Посадка судна

Поса́дка су́дна — положення судна відносно поверхні спокійної води, яке визначається осадкою на міделі та кутами крену та диференту чи носовою та кормовою осадками і кутом крену[1].

Посадка судна з диферентом на корму та ніс, відповідно
Посадка судна з креном (справа на рисунку)
Носова марка занурення судна

У загальному випадку посадка визначається трьома параметрами посадки — середньою осадкою dср (на мідель-шпангоуті), кутом крену θ і кутом диференту ψ. Однак на практиці, оскільки наявність крену є ненормальним явищем, посадка судна часто визначається двома параметрами середньою осадкою і диферентом, тобто різницею осадок носом и кормою (на носовому и кормовому перпендикулярах).

Посадка судна, при якій площина мідель-шпагоута і діаметральна площина (ДП) є вертикальними (ψ = 0, θ = 0), називається прямою. Стосовно судна, що має таку посадку, прийнято казати, що воно сидить прямо і на рівний кіль.

Якщо θ > 0, ψ = 0, то кажуть, що судно сидить на рівний кіль, але з креном; якщо ψ > 0 , θ = 0, то кажуть, що судно сидить прямо, але з диферентом. Якщо судно має і крен, і диферент, то його посадку називають довільною.

У суден, що мають посадку с диферентом, діюча ватерлінія буде знаходитись на однакових відстанях від основної площини на носовому та кормовому перпендикулярах. Ці відстані називають відповідно осадкою носом Тн і осадкою кормою Тк.

Диферент судна зазвичай визначають не кутом диференту ψ, а різницею осадок носом і кормою, тобто: d = Тн — Тк.

Якщо Тн > Тк — судно має диферент на ніс, якщо Тн < Тк — диферент на корму. При Тн = Тк судно сидить на рівний кіль.

Півсума осадок носом і кормою називається середньою осадкою або осадкою при мідель-шпангоуті:

Тср = (Тнк)/2

Контроль за посадкою судна здійснюється по марках осадок (марках заглиблення), які наносяться на форштевні, в районі мідель-шпангоута і на ахтерштевні. Марки осадок відповідають дійсній осадці судна. Марки осадок наносяться по відповідних перпендикулярах, з лівого борту позначаються римськими цифрами і означають осадку у футах, на правом борту арабськими цифрами — осадку в дециметрах. По мірі переходу усіх країн на метричну систему мір марки заглиблення у всіх країнах будуть позначатись арабськими цифрами.

На сучасних суднах набули вжитку осадкоміри — спеціальні прилади, що показують осадку автоматично на ходовому містку.

Див. також

Примітки

  1. ДСТУ 2355-94 Розміри надводних кораблів і суден головні. Терміни, визначення та літерні позначення.

Джерела

  • Справочник по теории корабля: В трёх томах. Том 2. Статика судов. Качка судов / под ред. Я. И. Войткунского. — Л.: Судостроение, 1985. — 440 с.
  • Семёнов-Тян-Шанский В. В. Статика и динамика корабля. — Л.: Судостроение, 1973.
  • Новиков А. И. Грузовая марка морских судов. — Севастополь: Кручинин Л. Ю., 2006. — 160 с. — ISBN 966-8389-17-4
  • Донцов C. B. Основы теории судна: учебное пособие/ С. В. Донцов.- Одесса: Феникс, 2007. -142 с.
  • Сизов В. Г. Теория корабля: Учебник/ В. Г. Сизов. — Одесса: Феникс, М.:ТрансЛит. 2008. -464 с.
  • И. Ф. Хурс Практические расчеты мореходных качеств судна. Измаил: Измаильский Морской Тренажерный Центр, 2001. — 28 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.