Постживописна абстракція
Постживопи́сна абстра́кція (англ. Post-painterly Abstraction), хромати́чна абстра́кція — течія в абстрактному живописі, що зародилась у США у 1950-х роках. Термін запропонував американський історик і теоретик авангардного мистецтва Клемент Грінберг для позначення напряму, репрезентованого на виставці, яку він курував у Музеї мистецтв округу Лос-Анджелес у 1964 році і яка згодом переїхала до Центру мистецтв Вокера та Художньої галереї Онтаріо.
Опис
Постживописна абстракція постала під впливом абстрактного експресіонізму 1940-х і 1950-х років. До основних ознак постживописної абстракції критики відносять споглядально-меланхолійний стиль живопису, чіткі краї, вільний мазок, гармонію або контраст простих форм, монументальність та аскетичність.
Постживописна абстракція, яка набралася сил від духу новаторства тієї доби і досягла найвищого злету в 1960-х роках, продовжила рухатися в різних напрямках і поступово була витіснена новітніми течіями: мінімалізмом, живописом жорстких контурів, ліричною абстракцією, живописом кольорового поля.[1]
Представники постживописної абстракції
- Волтер Дарбі Баннард,
- Джек Буш,
- Джин Девіс,
- Томас Даунінг,
- Фрідель Дзубас,
- Пол Філі,
- Джон Феррен,
- Сем Френсіс,
- Гелен Франкенталер,
- Сем Джілліам,
- Ал Гелд,
- Еллсворт Келлі,
- Олександр Ліберман,
- Морріс Луїс,
- Артур Маккей,
- Говард Мерінг,
- Кеннет Ноланд,
- Джулс Оліцькі,
- Рей Паркер,
- Девід Сімпсон,
- Френк Стелла,
- Емерсон Вольффер
Усього у виставці, організованій Клементом Грінбергом у 1964 році, взяв участь 31 американський і канадський художник, які стали відомими у 1960-х роках.[2]
До художників, чий стиль мав «певні риси постживописної абстракції», також відносять представника попереднього покоління митців Барнетта Ньюмана.[3]
Примітки
- Abstract Painting 1960-1979. Процитовано 17 серпня 2010.
- list of artists in the exhibition Retrieved August 17, 2010
- Edward Lucie-Smith, Lives of the Great Twentieth Century Artists, New York, Rizzoli, 1986; p. 257.